Хилиться гілля у верби,
торкають хвилі береги,
сталево-сіра далина,
чи усміхається весна?
Погойдаються качки,
пес прибіг попить води,
качур, качечка пливуть,
пригощати чим їх тут?
Ще дві із далини летіли,
з розгону: “Плюсь!” – і сіли,
і голосно кахикають качки,
це так вітаються швидкі.
У піднебессі слід літак лишив,
вітер посилився, хвилі зробив,
на скейтах, роликах, є бігуни,
доріжки всюди пролягли.
Іще в колясках тут малята,
а ще закоханим гуляти,
носити воду з джерела,
де Матір Божа стояла.
Велосипедом поспішити
і дітворі потупотіти,
та вже з прогулянки несуть,
їх вдома ждуть.
Продовження: http://proza.ru/2020/07/19/1778
16.03.2020-11.05.2020
Світлина автора.
Парк Т.Г.Шевченка,
Івано-Франківськ.