Попередня частина: http://proza.ru/2020/04/22/2245
http://proza.ru/2019/04/28/999
“Ой, дайте же нам гроші,
бо стали ми хороші
і ми тепер не будем
з усіма воювать,
отак тепер ми скажем
із авторитаризмом в’яжем,
будемо демократи,
яких не бачив світ.”
Отак, напевно, скажуть,
медком неначе мажуть,
де тільки можна й буде,
хто опісля прийде,
буде після Аїда,
щоб розгрібати біди,
які Аїд по світу
всім людям роздає.
А може і повірять,
хоч зовсім ненавидять,
але тримати пряник
завжди треба й пора,
а хто насправді вірить,
із тими будуть біди
і знов усе по-новій,
їх відвертать пора.
А що буде і потім,
а потім ще і знову,
опісля “демократа”
йде авторитаризм,
а в східного сусіда
продовжуються біди,
імперія ж бо в душах
у більшості сидить.
Хоч нам не пощастило
із східним із сусідом,
але загроза спільна
поможе нас єднать,
щоб тільки не забути
і біди оминути,
і пастки, що готують,
ті є – запам’ятать.
Тому скажу, панове,
слова зовсім не нові,
але не зайвим буде
їх знову нагадать,
що треба поспішати,
країну будувати,
але не для сусідів,
лише її для нас.
Для нас і для онуків,
щоб дзвоном-перегуком,
і “Україні слава!” -
звучало повсякчас,
а у своїй країні,
де армія єдина,
з народом захищати,
країну будувать.
Продовження: http://proza.ru/2020/05/24/1511
17.02.2020-26.04.2020
Картина із інтернету.