***

Анюта Немтырева
Ти мені не повіриш однак,
Що тебе уві сні зустрічаю.
І байдуже,що ти одинак
Я тебе і за це пробачаю

Пробачаю твою нелюбов
І всі мрії, що жили дарма
Що придумала вічність розмов
І повірила в казку сама

Ти ж мені не пробачиш, авжеж
Ті недоспані, лагідні ночі,
Що зайнялися купи пожеж
А все ж, винні привабливі очі.

Ти пробачиш мені напівсон?
Може знаєш, знайти де країну
Щоби двоє могли в уінсон
Підніматись на любу вершину.

Я пробачу тобі всі страхи,
Бо вони нас обох віддаляють
Та не знаю, чи пробачиш ти
Мою спробу створення Раю?

В серці черствість тобі пробачаю
Чи пробачиш відвертість мою?
Бо хотіла за чашкою чаю
Я відкрити душу свою.

16/03/17