Я пам"ятаю,як моя мама казала, що ій сьогодні якось сумно, і щось коїться у душі.
Я тоді була безтурботна, і мені було дещо дивним чути таке висловлювання.
А проживши життя, я тепер розумію її стан.
Сьогодні і мені так само сумно, сльози самі по собі навертаються на очі.
Я їх не витираю, і вони катяться, мов горошини, по обох щоках.
Нічого мені не мило. Я слухаю Коена.
Нарешті, у сімдесят, я його відкрила для себе, і кращої музики мені не потрібно!
Чому не прислухались до своїх батьків?
Може зараз було б трохи веселіше.
Сьогодні святкують Маланку, водять козу, а мені сумно.
Я випала з цього життя.
Цей текст написано раніше.
Та й стан мій сьогодні краще, ніж вчора.
Сьогодні світить сонечко, тому сум пройшов, і я готова йти гуляти.