Придите и радуемся с Господом, рассказывая про это таинство: перегородку от рая уничтожено, огненный меч исчезает, херувим отступает от древа жизни и мы, изгнаны из рая через непослушания, причащаемся райской пищи. Не меняющийся образ Отца и отблеск его существа принимает образ раба, придя от пречистой матери, он не потерпел ни одного изменения. Будучи истинным Богом, он остался тем, чем был, и принимает то, чем не был, став человеком ради человеколюбия. Поэтому к нему закричим; Рожденный с Девы, Боже, помилуй нас.
Господь Иисус родился от святой Девы, все просветилось; пастухи подыгрывали, мудрецы поклонялись, ангелы пели, Ирод же возмутился, потому что появился в теле Бог, Спаситель душ наших.
Царство твое, Христе Боже, царство всех веков, власть твоя от рода к роду, ты принял тело от Святого Духа и стал человеком от Приснодевы Марии. Светлым рассветом стал нам твой приход, Христе Боже, - свет от света, сияние Отца. Ты просветил все создания и все создания и все живущее прославляет тебя, потому что ты - образ славы Отца, ты тот, кто был и всегда есть, и засиял нам от Девы. Господи, помилуй нас!
Чем тебе, Христе, отблагодарим за то, что ты для нас появился на земли как человек? Каждое створение, что тобой встало, воздает тебе благодарность: ангелы - пение, небо - звезду, мудрецы - дары, пастыри - оповещение чуда, земля - ;;вертеп, пустыня - ясли, а мы - мать-Деву. Изначальный Господи, помилуй нас!
Мудрецы, персидские цари, узнав открыто небесного Царя, что на земле родился, ведомые ясной звездой, пришли в Вифлеем, неся отборные дары: золото, ладан и смирну; увидев, что в вертепе лежит младенец, ему они, упав ниц, поклонились.
Отец сжалился, и Слово телом стало, а Дева родила Бога, ставшего человеком. Заря сообщает, мудрецы поклоняются, пастухи удивляются, создание же радуется.
Когда Август единственный владел землей, многовластие людей кончилось; когда ты стал человеком с Чистой, уничтожено было идольское многобожие. Под единым мирским царством града оказались, а здесь народы поверили в единую власть Божию. По повелению царю записывались люди, записались и мы, верные, во имя Бога нашего, что стал человеком. Большая твоя милость, Господи - слава тебе!
Тайно родился ты в вертепе, но небо, Спасе, возвестио тебя всем появлением звезды, словно губами. И верой мудрецов тебе привело, что кланяются тебе, поэтому с ними помилуй нас.
Основа его на горах святых; Господь любит врата Сиона более всего Якова палатки. Славные вещи говорят о тебе, град Божий! Рагав их я зачту и Вавилон до тех, что меня знают.
Вот Филистия, Тир и люди Етіопии - и эти там родились. О Сионе говорить: Это наша мать, человек в нем родился. И сам Всевышний его утверждает.
Тайно родился ты в вертепе, но небо, Спасе, возвестили тебя всем появлением звезды, словно губами.
И верой мудрецов тебе привело, что кланяются тебе, поэтому с ними помилуй нас.
Перевод с Молитвослова Ольга К.
(Первоначальный текст)
"Прийдіть і радіймо з Господом, розповідаючи про це таїнство: перегороду від раю знищено, вогняний меч зникає, херувим відступає від дерева життя і ми, прогнані з раю задля непослуху, причащаємося райської поживи. Незмінний образ Отця і відблиск його істоти приймає вигляд слуги; прийшовши від пречистої матері, він не зазнав жодної зміни. Бувши правдивим Богом, він зостався тим, чим був, і приймає те, чим не був, ставши людиною заради чоловіколюб'я. Тому до нього закличмо: Народжений з Діви, Боже, помилуй нас!
Коли Господь Ісус народився від святої діви, усі просвітилися: пастухи програвали, мудреці поклонялися, ангели співали, Ірод же затривожився, бо появився в тілі Бог, Спаситель душ наших.
Царство твоє, Христе Боже, царство всіх віків, влада ж твоя від роду до роду, бо ти прийняв тіло від Святого Духа і став людиною від Вседіви Марії. Світлим розсвітом став нам твій прихід, Христе Боже - світло від світла, сяйво Отця. Ти просвітив усе створіння і все живуче прославляє тебе, бо ти - образ слави Отця, ти той, хто був і завжди є, і засяяв нам від Діви. Боже помилуй нас!
Чим тобі, Христе, віддячимось за те, що ти задля нас з'явився на землі як людина? Кожне бо створіння, що тобою постало, воздає тобі подяку: ангели - співання, небо - зорю, мудреці - дари, пастухи - сповіщання чуда, земля - вертеп, пустеля - ясла, а ми - Матір-Діву. Споконвічний Боже, помилуй нас!
Мудреці, перські царі, пізнавши відкрито небесного Царя, що на землі народився, ведені ясною зорею, прийшли у Вифлеєм, несучи добірні дари: золото, ладан і миро; побачивши, що в вертепі лежить немовля, йому вони, впавши ниць, поклонилися.
Отець змилувався, і Слово тілом стало, а Діва народила Бога, що став людиною. Зоря сповіщає, мудреці поклоняються, пастухи дивуються, створіння ж радується.
Слава і нині: (г,2) Коли Август єдиний володів землею, багатовладдя людей скінчилося, коли ти став людиною з Чистої, знищене було ідольське багатобожжя. Під єдиним мирським царством міста опинились, а тут народи повірили в єдину владу Божу. З веління цісаря записувалися люди, записались і ми, вірні, в ім'я Бога нашого, що став людиною. Велика твоя милість, Господи, - слава тобі!
( З книги пророка Міхея читання)
"Того дня, - слово Господнє, - я зберу кульгавих і прогнаних далеко позбираю, і тих, що я був зажурив. З кульгавих я зроблю останок, а з порозкиданих далеко - народ могутній. І Господь буде над ними царювати на горі Сіоні віднині й повіки. Ти ж, Вифлеєме-Ефрато, занадто малий, щоб бути між тисячами Юди. З тебе вийде мені той, хто має бути Володарем в Ізраїлі; його походження із давніх-давен, з днів споконвічних. Тому він лишить їх до часу, коли породить та, що має родити; і тоді останок їхніх братів повернеться до синів Ізраїля. І він стоятиме й пастиме у Господній силі та величі імени Господа, Бога свого. Вони сидітимуть, бо він тоді буде великим аж до кінців землі."
Тропар (г.6) Таємно родився ти в вертепі, але небо, Спасе, звістило тебе всім появою зорі, немов устами. І вірою мудреців тобі привело, що кланяються тобі, тому з ними помилуй нас..." (Різдво Христове)