Парагвай! Уругвай! Кого хочешь продувай!
Было время на Скорой Помощи и начальники работали!
В ветхозаветные времена, в прошлом тысячелетии.
Это сейчас они забыли как шприц, фонендоскоп и катетер держать!
Наш владыка (заведующий подстанции) часто дежурил вместе с нами в смену, по пятницам и в праздники. В моё первое дежурство на первый вызов (поездная травма) он поехал вместе со мной. И вообще заведующий - это был Человек!... Всегда за нас заступался. Когда я брал карту вызова у диспетчеров, он быстро просматривал её и как прорицатель говорил мне тактику поведения на вызове. Владыка знал всех негодяев и бандитов в районе!
Между вызовами на прокуренной кухне играл в домино и карты. Он всегда мне говорил:
- Я из того же металла, что и вы!
И это подтверждалось делом.
Как-то в знойном ноябре у меня поступил вызов и владыка попросил:
- Будешь возвращаться - купи в палатке... одну... Деньги я отдам!...
А мужики с ним уже тяпнули ваксу, хорошо тяпнули!
Вопрос что купить у меня даже не возник! А привезти для владыки подстанции пузырь с водкой - это было делом чести, боевым искусством! Как сходить в разведку и привезти языка... Я решил проявить стратегию и сыграл на опережение.
Чтобы мужикам хватило и не бегать за второй, я слетал молнией на вызов и купил двухлитровую водку "Один дома"... И этим привёл подстанцию Скорой Помощи в дисбаланс...
"Чаша народного терпения переполнилась!" И я за это поплатился...
Хотя и сам причастился...
Мужики перепились, начались выяснения отношений и петушиные бои...
Шеф здорово осерчал на одного доктора, взял его за грудки и впечатал спиной в холодильник...
Форма холодильника резко изменилась, но морозильная функция сохранилась!...
А вот у доктора, говорят, после этого возникла половая холодность...
Двое врачей и мой фельдшер Тишко не рассчитали свои силы и выпали в осадок...
И мне, как самому трезвому, пришлось отдуваться за них и кататься по району и профессионально реанимировать народ, а заодно и своих сотрудников.
Пришлось ставить капельницы своим...!!! И всё в одиночку.
Мой фельдшер Толя Тишко, опавший как озимые, среди ночи вдруг расправил крылья, пошёл в туалет, достал хоботок и начал мочиться на сидящего на унитазе доктора... Толя обдул его конкретно!!!...
Когда Толю уложили на койку, он через некоторое время снова встал, вышел во двор и как падший ангел распластался под колёсами автомобиля в кромешной темноте...
Водитель собрался ехать, сел в УАЗик, сделал несколько попыток тронуться с места, но падший ангел лежал под колёсами бревном, шелестел крыльями и не давал добро на взлёт...
Слава богу, водитель врубился, вылез из машины и извлёк из под колёс тушку моего фельдшера. Если бы он его переехал, было бы очень мокрое место!...
После этого алкогольного эксцесса Толю заведующий сразу уволил, но главврач районной больнички пригрел его, взял к себе в канцелярию писарчуком и печатником, где кстати в 1994 году он набирал мой сборник произведений. После он работал санитаром в морге, достиг политических высот, выдвигался в местные депутаты... (Не знаю кем). В дальнейшем он стал известной фигурой в национал-большевистской партии Эдички Лимонова, редактором газеты "Лимонка", даже её идеологом...
А тогда на многих заборах битумом писали:"Доктора Тишко в депутаты!"...
Никому и в голову не пришло, что он санитар морга!!!
Но потом я увидел всё же надпись: "Тишко = морг "!
Говорили, что сын этого легендарного идеолога кидал чернильницы в посольства западных стран и участвовал в акции протеста в министерстве Здравоохранения. Там он со своими друзьями устроил погром против монетизации льгот для пенсионеров... Сейчас, говорят, чалится...
Да... Из-за одной моей бутылки водки такие события!!! Могла бы и судьба России измениться!...
Но, вскоре партию Эдички Лимонова запретили...
А я, после увольнения за пьянку моего фельдшера, принёс из нашего ЖЭКа жестяную табличку "Дом образцового содержания". Такие шильдики вешали в застойные времена.
Первые две буквы в последнем слове я замазал краской и исправил. Получилось:"Дом образцового воздержания". И эту скорректированную табличку я прибил гвоздями над входом на подстанцию. А мужикам сказал:
- Всё!... Ни капли в рот, ни сантиметра в жопy..!!!
Владыка меня поддержал.
Но вы думаете они бросили ???...
Будинок зразкового утримання
Александров-Снігур
Парагвай! Уругвай! Кого хочеш продувай!
У тi часи на Швидкої Допомоги та начальники працювали!
У старозавітні часи, в минулому тисячолітті.
Це зараз вони забули як шприц, фонендоскоп і катетер тримати!
Наш владика (завідувач підстанції) часто чергував разом з нами в зміну, по п'ятницях і в свята. В моє перше чергування на перший виклик (поїзна травма) він поїхав разом зі мною. І взагалі завідувач - це був Чоловік!... Завжди заступався за нас. Коли я брав карту виклику у диспетчерів, він швидко переглядав її і як провісник говорив мені тактику поведінки на виклик. Владика знав усіх негідників і бандитів в районі!
Між викликами на прокуреній кухні грав у доміно та карти. Він завжди мені казав:
- Я з того ж металу, що і ви!
І це підтверджувалося справою.
Як-то в спекотному листопаді у мене надійшов виклик і владика попросив:
- Будеш повертатися - купи в наметі... одну... Гроші я віддам!...
А мужики з ним вже тяпнули ваксу, добре тяпнули!
Питання що купити у мене навіть не виникло! А привезти для владики підстанції міхур з горілкою - це було справою честі, бойовим мистецтвом! Як сходити в розвідку і привезти мови... Я вирішив виявити стратегію і зіграв на випередження.
Щоб мужикам вистачило і не бігати за другою, я злітав блискавкою на виклик і купив дволітрову горілку "Один вдома"... І цим привів підстанцію Швидкої Допомоги дисбаланс...
"Чаша народного терпіння переповнилася!" І я за це поплатився...
Хоча і сам причастився...
Мужики перепилися, почалися з'ясування відносин і півнячі бої...
Шеф здорово розсердився на одного доктора, взяв його за грудки і впечатав спиною в холодильник...
Форма холодильника різко змінилася, але морозильна функція збереглася!...
А ось у доктора, кажуть, після цього виникла статева холодність...
Двоє лікарів і мій фельдшер Тишко не розрахували свої сили і випали в осад...
І мені, як самому тверезого, довелося віддуватися за них і кататися по району і професійно реанімувати народ, а заодно і своїх співробітників.
Довелося ставити крапельниці своїм...!!! І все поодинці.
Мій фельдшер Толя Тишко, опалий як озимі, серед ночі раптом розправив крила, пішов в туалет, дістав хоботок і почав мочитися сидить на унітазі доктора... Толя обдув його конкретно!!!...
Коли Толю поклали на ліжко, він через деякий час знову встав, вийшов у двір і як падший ангел розпластався під колесами автомобіля в непроглядній темряві...
Водій зібрався їхати, сів в УАЗик, зробив кілька спроб рушити з місця, але падший ангел лежав під колесами колодою, лопотів крилами і не давав добро на зліт...
Слава богу, водій врубався, виліз з машини і витягнув з під коліс тушку мого фельдшера. Якщо б він переїхав, було б дуже мокре місце!...
Після цього алкогольного ексцесу Толю завідувач одразу звільнив, але головлікар районної лікарні пригрів його, узяв до себе в канцелярію писарчуком і друкарем, де до речі в 1994 році він набирав мій збірник творів. Після він працював санітаром в морзі, досяг політичних висот, висувався в місцеві депутати... (Не знаю ким). Надалі він став відомою фігурою в націонал-більшовицької партії Едічки Лімонова, редактором газети "Лимонка", навіть її ідеологом...
А тоді на парканах багатьох бітумом писали:"Доктора Тишко в депутати!"...
Нікому і в голову не прийшло, що він санітар моргу!!!
Але потім я побачив все ж напис: "Тишко = морг "!
Говорили, що син цього легендарного ідеолога кидав чорнильниці у посольства західних країн і брав участь в акції протесту в міністерстві охорони Здоров'я. Там він зі своїми друзями влаштував погром проти монетизації пільг для пенсіонерів... Зараз, кажуть, чалитися...
Та... З-за однієї моєї пляшки горілки такі події!!! Могла б і доля Росії змінитися!...
Але, незабаром партію Едічки Лімонова заборонили...
А я, після звільнення за п'янку мого фельдшера, приніс з нашого Жеку жерстяну табличку "Будинок зразкового утримання". Такі шильдики вішали в застійні часи.
Перші дві букви в останньому слові я замазав фарбою і виправив. Вийшло:"Будинок зразкового утримання". І цю скориговану табличку я прибив цвяхами над входом на підстанцію. А мужикам сказав:
- Все!... Ні краплі в рот, ні сантиметра в жопу..!!!
Владика мене підтримав.
Але ви думаєте вони кинули ???...