112

Степан Нагорняк
Крутиться людська грішна карусель
Лаванда і кусочок чистої душі як в екземплярі
Бережуть Херувими в чаші небесної довготи.
Скрипить і ниє чомусь дитя Ведь в ньому бережеться спомин Бога незпроста.
Демони жмуть на ричаг і роспротерті крила шумно б'ють в такт....
Відкриваються прокляті ворота земних дел
Суєта стон да крики і в придачу сліпота
Чомусь і тупість валить із карман як ріка
Адам І Єва набрали нам букет такий на довгі-довгі века..