Коли води лише ковток,
Та сорок пельок пить жадають.
А обрiй, бач! Пicка жовток
На сонячних вуглях палає.
Коли вiтрила корабля
Фортуна рве, як шмат ганчiрки,
I дiрки штопають вiтри,
На гiмнастерцi трiплять дiрки.
Сховатися, чи нi? Нiяк!
Злякатися? Нi в коїм разi!
Весляр всесвiт мiняє вмить
I кров струмком тече по грязi.
Скажи, юнак, ти теж весляр?
Втрачаєм днi, як дiти зуби.
Смiється: «Будуть добрi днi,
Тодi i добрi будуть зуби».
Юнак пiдкидує брелок:
«Сорочку чисту мать до речi».
А втiм в цей час уже вдалечi
Цiль снайпер взяв.
Спустив курок.