Я сили віддаю останні.
Я хочу Скелю подолати.
Будь-яку ціну разом дати,
Бо Скелю чую вже в диханні.
Темрява ніч. Холодна прірва.
То сніг, то вітер сечуть тіло.
Шукають пальці неуміло
Опору, як плеча підставу.
Де ті слова, що пестять вдачу?
Де щірість та, що просить бога?
Нездатна може стати змога –
Над Скелею птахом літати.
Ні, я про себе не піклуюсь,
Тягнуся із останніх сил,
І як канатами страхуюсь
Я павутинням своїх жил.