Монету у судьби ввізьми й Божевільно зарегочи
Крізь сльозу мрію свою відпусти
Гореч біль й отчаяння сильніше за пояс привяжи
І по дорозі бідності постарайся з гордістю іти
У вузл віру свою завяжи і як торбинку на спину свою прийми
І перед тим як смерть зустрінеш ти їй щиро руку свою протягни...
Щось красиве в горах затаїлось
Немов сонцем в душі заіскрилось
Серце звісно процвітає
Загадками скорби пелюстки свої раняє....
А чи щастя віднайти дано
Щоб виросло виноградне деревцо
Може й навпаки блудити сужденно
Щоб на прикінці іспити чашу "Не дано"
Звучить як страшне кіно
І на присмак занадто уж гірьке вино,
Но це лише колесо часу яке кожному пройти уж то точно "дано"
Життя помірно шифри роскидає
Кого і що в житті чекає
По кармічних полюсах ми крутимо свій крутий кураж
Намагаємось звільнитись щоб заново возродитись
Може щось піти не так - но тут Бог в праві тримати лише цей Гак....