Страж у порога крізь туман явився
Своїми крильми сильно він гордився
Пелену дурману й ужасу він мечем розбиває
І в самі гірькі людські години він у сни прилітає...
Є мічені душі крізь аспокат вони несуться
В пустототах сірих гор болем возродяться
Кригу одиночества обричени прийняти
Щоб слабшим людям в життєвих обставинах помагати...
Солдат ночі отчаянниям пробрався
Вийшов на лужок і гірько розридався
Клеймо древнє його тяготило
Усіх рідних і близьких смерть неустанно пороботила
Сил нема і віру вітром здуло
Обессиленний на коліно він припав
З останніх сил заговор з його уст упав
Ангел швидко матереалізувався
Возніс копьйо у небо й заматюкався
Мовив він слова: ( моя чередь прийшла
Повідати тобі про Чудеса )