104

Степан Нагорняк
Кожен з нас вкладає слово чи поступок роздору
Малює пейзаж щоб потім узріти внім істиний знак.

По кривим ізвілінам браття ходим неспроста
Нас іменно там - чекає рокова мить нашого життя.

В зазеркалення загляни ужас стихії у себе прийми
Лиш тоді спокій тебе обійме і від всяких бід щитом тебе обгорне.

Незабувай взлітати і раненими крильми стріхати
Но раз крил нема то незавідуй замислу Творця.

Хтось тебе прийме і всю любов у тебе вкладе
Хтось буде чмирити й обіжати всі сили від тебе забирати це веса Мудрецов не зазіхай на їх покров.

Гріхи як плеть кусають нас зухвало іллюзію раня
Показуючи це тим що тут заложенна борьба.

Люби Радій Воудушивляйся і Старайся
Раз Неполучається То Просто Нездавайся.