102

Степан Нагорняк
Взяв я собі роковий олівець
І прописав собі такий драматичний кінець.

Усе трубило зупинись і схаменись
Тянуло руки до мене надією у вись
Но я закричав занадто пізно
Тріщина пішла ламаючи путья...

Відлік дав течь, і мене закинуло у водоворот божевільних кармічних Подій.
Я їх усіх топором відрубив грань радості і щастя я навіки у собі погубив....

Проклятта Луна Взійшла
Отчаянния Вижирає Нещадя
Летить У Прірву Моя Душа
Гасячи Послідні Фетиля...

Демон На Границі Замовляв Для Мене Рукавиці
Ізміряв Зухволо Сміючись
Показуючи На Лодоні Земну Бліду В Скурботах Жизнь.
Сказав ну раз так уже пішло значить в коридори жаху тебе завело
Дав мені меча і на латині мовив заклинания Творця.
Побажав мені удачі у цьому краю і таємно ранив на Планету
В якія я Віднайду Свою Мечту!.....