В память своего тезки,хороший человек был, его песенку переделал чуть
Степи Донбаса покидають птахи
Північний вітер лют та невгамовен
Знепастив дім, куди їм повертатись
Шукати варто чи в снігах в злиднях лишатись
Їм трохи легше жити ніж тобі
Вони не мусять коченіти в голоді
Ломати себе по чужій волі
Трястися від страху у пыдвалі уночі,
Шукати світло у темному вікні
Немає сенсу залишатись у журбі - скажи собі
Пiйшли зі мною у бурхливу воду,
не бійся намочити ноги
Пройти усіх вояк,препони
зі мріями на той бік кордона
Де житимо з тобою у мирі, у теплі
там де сонце, там де радість на землі.