Попередня частина: http://www.proza.ru/2019/11/09/1035
Присмерку багряні кольори,
бо осінь завітала вже сюди:
у парк Кіото, де міняє світ,
з рослини творить дивоцвіт.
З кожного дерева й куща
світиться осені краса,
і на доріжки листя насипає,
із шурхотінням проводжає.
Сонце простори залишає
і вечір пізній наступає,
нічні вповзають тіні і туман
вологи на доріжки виллє джбан.
Засипле густо квітолистя,
мелодія у кроків - чиста,
в Кіото - підвечірній листопад,
додасть думкам і діям лад.
Продовження: http://www.proza.ru/2019/11/28/1280
18.10.2019-20.11.2019.
Світлина Ігора Винниченка:
“Парк Кіото підвечірній…”