На хелоувін Петрик, Андрій і Наталія пішли по цукерки , а щоб зібрати як можна більше ,вони взяли возик. Постукали до першого будинку ,хазяїн відчинив двері і почув:
- Цукерки або життя !- сказали Петрик, Андрійко і Наталія хором.
- Хто тут у нас?- мумія, динозавр і привид, гарні костюми - похвалив хазяїн і поклав у возик багатенько цукерок
- Дякуємо, - сказали друзі і побігли далі. Постукали до другого будинку
- Цукерки або життя! - промовили друзі.
Хазяїн теж похвалив їхні костюми і теж дав багато цукерок. Обійшли вони багато будинків і зібрали повний возик цукерок.
- Ми молодці!- сказав Петрик.
- Ходімо додому, - запропонувала Наталія.
Всі згодились,вони пішли додому. Петрик ішов першим і віз возик із цукерками,але випадково спіткнувсь об камінь,Андрійко врізавсь у нього і рукою штовхнув возик,той покотивсь із пагорба.
- Ой, ні! - вигукнув Петрик - швидше біжімо!
Але возик швидко покотивсь і зник із виду. Добігши до якогось будинку ,вони постукали в двері. Вийшов якийсь хлопчик.
- Вибач ,хлопчику,ти не бачив, тут не проїжав возик?- запитав Андрійко.
- Ні - відповів хлопчик.
- Ну добре, вибач,що потурбували, - сказала Наталія.
Наталка пішла,Андрійко і Петрик рушили за нею, але тут Андрійко помітив,що забув хустку .Повернувшись Андрійко побачив ,що той хлопчик вивозить їхній возик із - за дерева.
- А, то ти забрав наш возик!- крикнув Андрійко
- Вибачте мене - попросив вибачення хлопчик, - просто розумієте, мама не пускає мене на хелоувін, - почав плакати він.
Андрійко дав йому хусточку і сказав:
- Ну добре,ми дамо тобі цукерок, а ти більше не будеш так робити.
- Ну добре ,я обіцяю - дав обіцянку малий.
Андійко покликав своїх друзів, і вони дали йому ще багато цукерок. Хлопчина подякував їм і з усмішкою на обличчі пішов додому. А Андрійко Петрик і Наталія також пішли до себе додому.