УКРАЇНСЬКА АБЕТКА
А – Аґрус, Айсберг, АнтенА, АптекА, кАчкА, Автобус, Абрикос, АкАція, бАтьківщинА
А – і гарна, і струнка.
В букв усіх за ватажка.
Стали букви у рядочок,
В школу бігти дуже хочуть.
АКУЛА Й АНАНАС
Ананас знайшла акула
І під воду з ним пірнула:
-Ананаса гарний вид
Викликає апетит,
Та відбувся вже сніданок.
Може, дати наостанок?
Хай він буде про запас.
Заховаю на той час.
В аптеці качка Гала
Дві гірчичники купляла.
В дім вернулась до смерек –
Лікувати поперек!
-Ала, - каже доні мати, -
Починай вже вишивати.
Буде гарна для Романа
Сороченька вишивана!
А у річці під мостом
Риба плаває з хвостом,
Рак шукає черв’ячка,
Справа ця його важка.
ЗАГАДКИ
На колесах їде дім,
Сорок мешканців у нім.
А як стане на зупинці,
Всі виходять поодинці.
(Автобус)
Ранком тридцять три Маринки
Поряд сіли на сторінку.
Тільки в школу прийдуть діти,
Будуть їх старанно вчити.
(Алфавіт, абетка)
Бачив я у морі диво:
Риба плаває жахлива.
Риба гострі зуби має
І навколо всіх лякає.
(Акула)
Люблять і дорослі й діти…
Він солодкий, соковитий!
Наче сонечком налитий.
З краю, де нема зими,
Фрукт отримали цей ми.
(Апельсин)
Є у нас прозорий дім,
Жваві мешканці у нім.
Та ні вікон, ні дверей –
Ось такий будинок цей!
(Акваріум)
ПРИСЛІВ’Я
Азбука – то мудрості драбина.
Аби пшоно, каша буде.
Апетит з їдою прибуває.
Б – Баран, БоБер, гарБуз, БуБлик, Білка, Буквар, БараБан, Брат, лісоруБ
ДІД БОГДАН
Дід Богдан придбав баян
І пішов з ним на майдан.
Знав пісні про Україну,
Чорнобривці і родину,
І коли заграв баян –
Весь заслухався майдан.
СМІЛИВІ БУРУНДУКИ
Загатили річку два бурундуки.
Так напрацювались, аж болять боки:
-Все-таки зробили ми це добре діло!
А казали гатки: «Лиш бобрам під силу».
ОБІД
Вийшов рано Рекс у поле,
Щоб копати бараболю,
На траві роса блищить, -
Можна ноги намочить!
Бараболі накопав,
Приготує з неї страв.
В Рекса є Сірко-сусід,
Хай приходить на обід!
І смачної бараболі
Наїдяться вдвох доволі.
БОБРЕНЯ
Бобреня боїться бджілки:
-Бачиш! Сіла он на гілку!
Каже бджілка: - Для запруди
Є багато гілок всюди!
БУЗОК
На бузок духмяний, білий
Рано вранці бджоли сіли.
В кожній квітці подарунок –
Сік цілющий, гарний трунок!
В – Вуж, Вінок, барВінок, Вулик, Волошки, Веселка, Верба, сВітанок, спраВа, стаВ
ГОЛОДНИЙ ВОВК
Вовк весь день не їв, не пив,
Лютий став, бо зголоднів:
-От мені б в годину цю
Зустріть зайця чи вівцю!
ПЕРЕЛЯКАНИЙ ВОВК
Провалився вовк в барліг –
Мабуть, вже розтанув сніг.
-Ой, рятуйте, - верещить.
Та дарма – ведмідь ще спить.
Тільки знову крик з барлогу:
-Ой, надайте допомогу!
НЕВДОВОЛЕНА ВОРОНА
-Ич! – дивується ворона,
-З’їла я одне лиш гроно!
Решту ж з’їли ці синиці,
Наче це – якісь суниці!
Полетіли б в ячмені,
Грона б лишили мені.
ВЕСНА
Ой на горах, ой на горах
Білий сніг розтане скоро.
Білі хмарки вкрили небо,
Мабуть, квапитись їм треба.
Он вже й хмар отих немає,
Сонце гріє – пригріває.
Зникне шапка снігова –
В горах виросте трава.
Винограду стигле гроно
Подає хрущу ворона.
Виноградний знає кущ
Відтепер веселий хрущ.
ВРАНЦІ
Вранці поле аж дзвенить,
Бо прийшла чудова мить.
Вже світанок, досить спати,
Розцвіло кульбаб багато:
Відкривають жовті очі,
Всім всміхаються охоче,
А як сонечко сховається,
Очі всі позакриваються.
ЗАГАДКИ
Взимку цей звір волохатий
Має звичку міцно спати,
Якщо хтось його розбудить,
То біда велика буде,
Бо розлютиться умить
І почне усе трощить.
(Ведмідь)
Ходить шуба хутряна
І травичку їсть вона,
Їй смакує їжа ця,
Бо не шуба то - …
(Вівця)
Що за кінь такий цікавий:
На скаку здобуде славу,
А стояти він не звик –
Швидко падає на бік.
(Велосипед)
Хто весь день в кущах сидить,
Хоче зайчика зловить?
Як побачить, крикне:
-Ну! Я тебе ще дожену!
(Вовк)
Дуже гарне і яскраве,
Будь-яку зготує страву.
Ми б його з собою взяли,
Та не можна – затоптали.
(Вогнище)
ПРИСЛІВ’Я
Великий тілом, а малий ділом.
Великому кораблеві велике й плавання.
Вилами на воді писане.
Вір своїм очам, а не чужим речам.
В людях Ілля, а вдома – свиня.
Г – Груша, Гребінець, Горіх, Гра, сніГ, стіГ, плуГ, Гриб, Град, Гора
-Я моряк! – казав гусак, -
Без морів мені ніяк.
Каченятам це байдуже,
Бо купаються в… калюжі.
ГУСЕНЯТА
Гусенят бабуся гнала геть від хати:
«Краще б на галяві вам спориш щипати!»
Ґелґотали гуси: «Ага! А-га-га!
Як нам – то травичку! Собі ж – пирога!»
ГАРБУЗИ
Їде возик по дорозі –
Гарбузи лежать на возі.
Діти їстимуть й батьки
Гарбузи ці залюбки.
ГОРОБЧИХА
Горобчиха на тополі
Накричалася уволю:
-У садку клює ворона
Виноградні стиглі грона!
ГОРІШОК І ГОРІХ
Сорока на вечерю
Несла собі горіх.
Назустріч їй сусідка –
Цікава, як на гріх.
-Ти що несеш, сороко?
Напевне, щось смачне?!
-Та ні… - моргнула оком.
Горішок як плине!
Сорока, враз шукати,
Та загубила час.
Горішок заховався,
Тепер дивує нас:
Горішком вже не зветься –
Поважний вже горіх!
Від плоду віття гнеться,
Тут вистачить на всіх.
ЗАГАДКИ
Три сестри по колу ходять,
Час на повідочку водять.
Крок у старшої – година.
В середущої – хвилина.
А найменша ходить так:
Тік-так, тік-так, тік-так!
(Годинник)
Хто сердитий і зубатий
Малюків скубе кудлатих?
Як патлатим будеш ти,
І тебе почне скубти.
(Гребінець)
На гарненьких білих ніжках
Стали в ряд біля доріжки.
Від дощу вони, мабуть,
Капелюшки всі беруть.
(Гриби)
Якщо ниточку всилити,
Можна всіх людей обшити,
Бо із ситцю чи із шовку
Одяг всім пошиє…
(Голка)
ПРИСЛІВ’Я
Гітлер думав нас скорити, та зостався сам побитий.
Глухий що не дочує, то вигадає.
Гультяйство губить хазайство.
Ґ – Ґуля, Ґедзь, Ґаздиня, Ґава, Ґанок
ҐЕДЗЬ
Ґедзик ґудзик загубив.
Плакав він до ночі,
Бо без ґудзика сорочку
Він носить не хоче!
ХВАЛЬКУВАТА ҐАВА
Знов ґерґоче чорна ґава:
-Всім кажу, що звусь я Слава,
Вмію гарно ґаздувати,
Й ґавенятку добра мати!
Щодня сірі горобці
Вихвалянні чують ці.
ҐОГОЛЬ-МОГОЛЬ
Раз звернувся ґедзь до ґави:
-Не грошей прошу, не слави,
Ґоголь-моголь приготуй,
Ґречно друга нагодуй.
Я ж за це і поцілую,
Та ще й ґудзик подарую.
ҐАНОК
А гагара, безперечно,
Ґаздувала дуже ґречно.
В неї ґави дві на ґанку
Пригощалися сніданком.
ЗНОВ ҐУЛЯ
Ґава йде собі на ґанок
Всіх скликати на сніданок.
Та об двері, що відкрила,
Ґулю знов вона набила.
ПЕС І ҐАВА
Ґавкав пес наш без уґаву
На кумедну ґаву Славу.
Ґава Слава крадькома
В песа їжу відніма.
ГРЕЧНА ҐАЗДИНЯ
Ґаву ґаздиня запхала за грати.
Голосно та почала ґерґотати!
Ґвалт учинила на ціле подвір’я:
Ґулю набила, розхристала пір’я:
-Сьогодні не їла й не пила нічого!
Чекаю, від кого прийде допомога?
Щоб ґаву за грати – нечувані жарти!
Цього, ґаздиня, робити не варто!
Я вам не щиглик! Я інший ґатунок.
Обов’язково знайду порятунок!
Ґаздиня почула і вийшла на ґанок.
Ґречно їй аґрус несе на сніданок.
Ґава поїла його неохоче,
Тай полетіла кудись світ за очі.
Щоб співи пташині лунали із хати,
У клітці не ґави повинні співати.
ЗАГАДКА
Хто так голосно ґерґоче,
Всіх перекричати хоче:
-Вже закінчився терпець –
Загубив знов ґудзик ґедзь!
(Ґава)
Д- Дощ, Дніпро, Дупло, Дзвоник, ліД, гліД, Дім, завоД, Дерево, День, Друг, обіД
ДЯТЕЛ
Дуб зелений і красивий,
Але трішки хворобливий.
Короїди заважають,
Дуб їдять і зневажають.
Добрий день! – сказав тут дятел,
Дуб став дзьобом лікувати.
ДРІЗД-СПІВАК
Ранком дрізд співав пісні
Чарівні і голосні.
-Дуже добре, - каже ґава, -
Дрізд здобуде скоро славу.
ВЕЧЕРЯ ДРУЗІВ
Для вечері пиріжок
Спік веселий їжачок.
Квапить одуд: - Ду-ду-ду!
Пригощатися іду.
Позлітались вмить жуки:
-Десь тут пахнуть пиріжки!
Заєць сірий теж підскочив –
Пирога поїсти хоче.
І зібралось коло друзів
Повечеряти у лузі.
ЗАГАДКИ
Дуже всі його чекають,
Бо він дружить з урожаєм,
А прийде – біжи до хати:
Зверху буде поливати.
(Дощ)
На підлозі, серед хати
Може довго танцювати,
Потім уповільнить біг,
Швидко падає на бік.
(Дзиґа)
Кожний день над дахом
Летить довгим шляхом
Птах легкокрилий,
То сивий, то білий.
(Дим)
Товста дуже тітка з виду:
Має страви до обіду.
Є капуста для діток,
Стиглих яблучок рядок.
Не стоїть вона на дворі,
А ховається в коморі.
(Діжка)
Всім по дереву морзянку
Він відстукав на світанку:
-Гей! Увага! Бережіться!
Лізе сіра гусениця!!!
(Дятел)
ПРИСЛІВ’Я
Дурня не чіпай, а краще від нього тікай.
День дармувала, два дні спочивала.
Добре тому на печі, як є в хаті калачі.
Добре глухому – не скаже нікому.
Е – ЕкзамЕн, бЕрЕза, мЕд, тЕРеЗИ, ЕлЕктропоїзд, ЕтикЕт, чЕмність, Ескурсія, Ескалатор
ЕНИКИ-БЕНИКИ
Еники-беники їли вареники,
Еники-беники їх полюбили –
Тричі добавки іще попросили.
Еники-беники тиждень сидять,
Вареники з сиром завзято їдять.
На екскурсію слонятко
Записалося спочатку.
Дивна Індія оця –
Екзотичні там місця!
Бегемот егоїстичний каже:
-Я до всього звичний.
Все, що треба бегемоту, -
Тільки їжа і болото.
ЕЛЬФ
Ельф золотогрилий
Прилетів на квітку.
Лист Дюймовочці приніс
І зникає швидко.
ЛІТЕРА «Е»
-Е-ге-ге! – сказало Е.
Дятел дзьобом дуб довбе.
Ефа – змійка небезпечна
І поводиться неґречно.
Ведмежа таке роззява,
Каже: - Ну й співачка ґава!
Ґава ж пісню заведе,
А тим часом щось вкраде.
Щоб за цим всім слідкувати,
«Е» корисно дітям знати.
СТРАУС ЕМУ
Ранком трапилося це:
Страус Ему взяв яйце,
Заховав його добряче
У пісок, та ще й гарячий.
І чекає вже півдня
На мале страусеня.
ВЕДМЕДЯЧЕ ЗМАГАННЯ
Ведмедик наш маленький
Сів на самокат.
Проводять нині конкурс
Для білих ведмежат.
І хто приїде швидше,
Того чекає приз –
Морозиво солодке
І ще один сюрприз.
ЗАГАДКИ
Ковш з собою він везе.
Землю тим ковшем гризе.
Та дивуємося ми:
Де поїв – лишив ями!
(Екскаватор)
В шоколаді – диво з див,
З’їв його і ще просив.
-Не застудишся? Дамо.
Знов несуть два…
(Ескімо)
Є – Єнот, Євген, Єхидно, сіЄ, гріЄ, слухаЄ, Єва, Єгор, ЄвропеЄць
ЄХИДНИ І ЄНОТИ
Дві єхидни двом єнотам
Наказали вчити ноти:
-Шлях до музики єдиний –
Знати ноти на відмінно.
-Є у світі лихо. Є! –
Курка знову за своє:
Діточкам гуляти слід,
А надворі – хитрий кіт!
Є в нас звір на букву «є».
В лісі ходить, воду п’є.
Тут Євген відкрив свій рот:
-Добре знаю – це єнот!
ЄВГЕНОВА МРІЯ
Маленька в єнота родина.
У нього є жінка й дитина.
Зустрічає єнот кашалота:
-З сином маю велику турботу.
Євген мій – розумна дитина.
Знайомий давно з вашим сином.
Він теж моряком хоче стати,
Теж плавати мріє багато.
Йому я кажу – є робота
І в лісі завжди для енота…
Мовить йому кашалот:
-Цінуйте цю мрію, єнот.
Як є у Євгена талант,
То буде ваш син – капітан.
ГОСТИННИЙ ЗАЄЦЬ
Утекла у зайця юшка.
Почесав себе за вушком:
-За годину буде гість.
Що ж у мене він поїсть?!
Це ж – рідня! Поважний заєць!
Хліба в мене є окраєць.
Не багато і не густо…
Та зроблю салат з капусти.
А щоб більше догодити,
Треба й моркви покришити.
Вовк у хащі довго виє,
Страх на зайців, білок сіє.
Та вовків, напевно, з п’ять
Вже на крик його спішать.
ЗАГАДКИ
Я нікого не дражнила…
Заздрість, сварку не любила.
Тільки ображаюся,
Що негарно називаюся.
(Єхидна)
Обережний, не сердитий,
Хижий звір, то знають діти,
Шубою пишається,
Назва – з «є» розпочинається.
(Єнот)
ПРИСЛІВ’Я
Є що їсти й пити, та нема з ким говорити.
Є у неї воли та корови, та немає з нею любої розмови.
Є сало, та не для кота.
Ж – Жук, Жменя, Жайвір, Жито, вантаЖ, вуЖ, ірЖа, каЖан, оЖина, Жолуді
ЖИРАФА
Жирафа струнка
Закохалась в жука.
В жасмин заховалась
Жирафа на мить.
Бо знає: на квіти ці
Жук прилетить.
ЖУК
Журавлеві каже жук:
-Все про жаб вам розкажу.
Жаба ця і жабеня
Вас дражнили вже півдня
І казали: «Тру-ля-ля,
Куций хвіст у журавля!»
ЖНИВА
Жатка в полі жито жала –
Колосків лежить чимало.
Відпочила лиш хвилину,
Працювала цілу днину.
Раді усі люди в полі
Що вже зроблено доволі.
ЖАБКА
З жабуриння жабка хитра виглядає:
Чи не йде журавка? Чи біди немає?
Ні, нема журавки. Тільки Чорногуз
Глибоко в болоті, аж по хвіст загруз.
То ж тепер у піжмурки вільно можна грати.
Починає жабка всіх комах скликати.
МУХА ЖУЖА
На подвір’ї муха гралась,
Камінцями забавлялась,
Їй сподобалося дуже
Їх кидати у калюжу.
Бризки вгору полетіли,
Ніжки Жужі забруднили.
Мухо, кидатись не личить,
Бо забрудниш і обличчя!
Муха каже: «Жу-жу-жу!
Зараз всіх попереджу».
ВЕДМЕЖАТКО
Захотіло ведмежатко
Загадати всім загадку.
Намастилось медом вволю
І змінило зовсім колір.
Це допитливе звірятко
Зараз схоже на курчатко.
Так себе пофарбувало, -
Як кульбаба, жовтим стало.
Його навіть рідна мати
Вже не може упізнати.
Ведмежатко зголодніло –
Швидко мед злизало – з’їло.
ЖИРАФЕНЯТКО
Примружило оченятка
Молоде жирафенятко:
-Скоро виплескаю шию
І банан зірвать зумію.
Що ж, та шия особлива,
Для жирафів всіх важлива.
ЗАГАДКИ
У костянім пальтечку хлопчик
З гілки стриб – немов горобчик.
Як посадиш вчасно, в строк –
Славний виросте дубок.
(Жолудь)
Олень цей копит не має.
Він не ходить, а літає.
Крила в нього й гострі роги,
Щоб тікали всі з дороги.
(Жук-олень)
Ква-ква-ква та ква-ква-ква –
Ото всі її слова.
Не знайти словечка краще,
Благозвучній їй нізащо.
(Жаба)
У сірому жупані по болоту ходить пані.
Погляда на жабок скоса оця пані з довгим носом.
(Журавка)
Вже дощі. Надворі осінь.
Ключ прорізав небі просинь.
І кричать «Курли!» землі
Із журбою…
(Журавлі)
ПРИСЛІВ’Я
Життя прожити – не поле перейти.
Ждати біля моря погоди.
З – Зима, ЗоЗуля, Зошит, Змія, Земля, Знання, коЗа, Завірюха, Зуб, каЗка, муЗика
СМІЛИВИЙ ЗАЙЧИК
Ранком зайчик був у скрусі,
Сон повідав він матусі:
-Вовка я всю ніч ганяв,
Зажену то в ліс, то в став!
Упіймав і ледь не з’їв!
Шкода – тато розбудив!
ЗАЙЦІ
Зайці степом навпрошки
Поспішають до ріки…
А напившися доволі,
Розглядали в небі зорі.
ҐАВА-РОЗЗЯВА
Абрикосу їла ґава
І впустила вмить, роззява.
Ну і хто ж тепер їй винен?
Хай подзьобає малини.
ЗУБРИ
Зубри ходять лиш у хащі,
Зубри мають сильні пащі,
Та як зайчики блукають
І травичку лиш шукають.
ЗАЄЦЬ І ЗАЙЧИХА
Сидить заєць біля хати…
Дуже треба йому знати,
Де зникає місяць вранці
Й що він робить наостанці,
Звідки падають сніжинки,
Що сідають на ялинки…
А йому зайчиха каже:
-Подивись сюди, мій княже!
Якщо в небі сяють зорі –
Буде холодно надворі.
Якщо сніг так густо ліг,
Слід залишиться від ніг.
Міркування нас завжди
Зберігає від біди.
Та турбує думка всіх:
Звідки ж той береться сніг?
ЗАГАДКИ
Вже добу він ллє і миє!
Чистим все зробить зуміє.
(Злива, хлющ)
Хто це може так завзято
В полі вітер обганяти?
Мрія в неї є, мабудь –
В моряки її візьмуть…
Бо чому ж то наопашки
Одягла рябу тільняшку?
(Зебра)
Цей канатик небезпечний.
Він не лагідний, не ґречний.
Доторкнешся, він в цю мить
Може боляче вкусить.
(Змія)
Угорі тріпочуть крила:
Пташка в гості прилетіла,
Мабудь, відкладе яєчка
У чиєсь чуже гніздечко.
І жаліється невдаха,
Цілий день сумує птаха.
(Зозуля)
Шуби дві собі він мав.
В білій – зиму зимував.
Починається весна –
Шубка біла вже тісна.
Ширшу, сіру одягає,
В ній працює і стрибає.
Накопичує в ній сало,
Щоб на зиму вистачало.
(Заєць)
Сніг лапатий розкидає,
Землю килимом вкриває…
Де пройде – замерзне все.
Хто нам холод цей несе?
(Зима)
ПРИСЛІВ’Я
Згаяного часу і конем не доженеш.
Здоров’я – найдорожчий скарб.
Зробив наспіх, як насміх.
Зробив сяк-так, а вийшло ніяк.
Знає фашист Чорне море: там спіткало його горе.
И – Ич, конИк, кИт, сИн, хвИля, Ирій, сИч, ланИ, санИ
ДИВО
Ич! – дивується ведмідь, -
Ведмедівна наша спить!
А вже вибігли всі діти
Спини сонечком погріти.
КИЦЯ І ЛИСИЦЯ
Прийшла киця до криниці,
Щоб напитися водиці.
Налила руда лисиця
Їй водиці-студениці.
Ну й вгодила ця лисиця
Чепурненькій білій киці.
Ирій – слово це єдине
Всім птахам на думку лине.
В Ирії відбудуть зиму,
Потім знов – на Батьківщину!
ПЛУТАНОЧКА
Їжакові дикобраз:
-Нас вже плутали не раз.
Звірам, щоб не помилятись,
Треба добре придивлятись.
КАЗОЧКИ
Зайчик казочку читав,
А ведмедик слухав,
Слоник теж до них пристав,
Насторожив вуха.
Зацікавилось зайчатко.
Підійшли цапок з телятком…
Стільки звірів і худоби!
Всім ці казки до вподоби.
КУЛЬБАБИНА РОДИНА
Зібралась кульбаб родина
Святкувати літню днину.
А в родині їх багато,
Важко всіх порахувати.
Серед запашного літа
На лужку танцюють квіти.
Під мелодію легку
Всі кружляють у танку.
Весь лужок на сонце схоже
У цей ранок гожий, Божий.
ЗАГАДКИ
І цвіте, і листя має,
Та усяк її минає.
Хоч долоню, хоч плече
Лиш торкне – і обпече!
(Кропива)
Вийшов на дорогу.
Бриль надів на ногу…
Хоч без голови – цінують.
І шукають, і милують.
(Гриб)
Що це за дівчата –
Жовті оченята
І біленькі вії
Та тоненькі шиї.
(Ромашки)
ПРИСЛІВ’Я
Сонце на ялині, а мі ще в перині.
Розпочалися жнива – закачуй рукава.
Що днина – то й новина.
І – Індик, Іграшка, Ім’я, рІч, нІч, ІнІй, ножицІ, Ізюм, олІвцІ, сІно, хлІб, звІр
ЛЕДАЧИЙ ІНДИК
Індика просила мати:
-Принеси води до хати.
Старший ти. Є менші діти,
Треба ніжки їм помити.
Та індик ледачий дуже:
-Хай помиють у калюжі.
НА СІЧ!
Козаки збирались ніч –
Поверталися на Січ!
Там чекали їх батьки,
І жінки, і малюки.
УНОЧІ
З дідусем ми уночі
Запалили дві свічі.
Можна з свічками до ранку
Вишивати вишиванку.
З ХЛІБОМ
А візками вісім діб
Возять, возять люди хліб.
І радіють з усіма:
Забезпечена зима.
НАСТЯ І КВІТИ
Настя насіння пішла готувати,
Все перебрала – насіння багато.
Є чорнобривці, є мальви, жоржини –
Буде в садочку їх ціла родина.
…Квіти в садочку чудово цвітуть:
Славлять хазяєчку добру, мабуть.
ВЕСІЛЛЯ
Котик запросив до хати
Цвіркунів весілля грати.
Ой, як гарно там заграли
Бубни, скрипки і цимбали!
ІМЕНИННИК
У неділю на світанку
Одуд розпочав співанку.
І зозуля зранку з гаю
Друзів на бенкет скликає:
-Прокидайтеся, звірята!
Треба борсука вітати.
Бо веселі іменини
Святкувати будем нині.
А Зайчиха – та без слів
Напекла всім пиріжків,
І велику діжку з медом
Прикотив для всіх ведмедик.
ЗАГАДКА
Надувається, як бочка,
Розмовляє, наче квочка,
І клекоче так сердито,
Щоб злякались наші діти.
Ніс висить, немов батіг.
Відгадай, це хто?...
(Індик)
ПРИСЛІВ’Я
І задрипана ворона своїм дітям оборона.
І сорока розказує, та толку мало.
І соловейко не співає, коли їстоньки не має.
Ї – подіЇ, поЇзд, ліліЇ, Україна, Їхати, краЇна, Їжа, Їжак
ЇЖАЧОК
Голки їжить їжачок на малесенький грибок:
Їстиме їжаченя їжу гарну цю щодня.
Щоб грибок на голка сів,
Їжачок трохи присів.
Вже з грибком по лісі йде.
Кажуть всі: «Узяли де?»
КІТ-ХАЗЯЇН
За хазяїна у хаті був сьогодні кіт.
Мружив очі волохаті та варив обід.
І корівку подоїв, Груню білу нашу.
Молочко сам вправно пив,
Іншим – тільки посну кашу.
СВАРКА У СІМ’Ї
Оцей в’їдливий їжак
Жінці каже: - Все не так!
Їжу ти пересолила,
Сироїжки не солила.
Дибай-дибай до ліска,
Принеси хоча б медка.
ЇЖЕНЯТКО
Якось мале їженятко
Запитало в свого татка:
-А коли ж мене отак
Звати будуть: «Пан їжак?»
КОТИК І МИША
Їхав котик на базар
Вибирати там товар:
Їжака хотів придбати –
Мишу капосну лякати.
Миша та дуже ледача
І нахабна на додачу.
Їжу в котика краде,
Ходить невідомо де.
Та коли прийшов їжак,
З нею стався переляк.
Щоб уникнути біди
Знов втекла хтозна-куди!
РИБАЛКА
Ранком готувала риб –
Кидала їм свіжий хліб.
Покришила паляницю –
На сніданок їм згодиться,
Тільки риб чомусь немає,
Що робити – я не знаю.
Як спіймати хоч йоржа?
Поламала ще й коржа.
ЗАГАДКИ
Голки їжить це малятко,
Бо навчилося у татка.
А голкам цим завдяки
Назбирає ягідки.
(Їжаченя)
Подивись: коло ялинки
Голки стали на хвилинку.
Відпочили голки трішки
І побігли по доріжці.
Хто впізнав, той скаже: так:
То ж не голки, то…
(Їжак)
ПРИСЛІВ’Я
Їхав у Казань, а заїхав у Рязань.
На їду мастак, а на роботу сяк-так.
Й – Йорж, ініЙ, Йод, виріЙ, чаЙ, трамваЙ, краЙ, жаЙвір, короваЙ, каЙма
Чули букви про секрет:
Має буква Й кашкет.
І хоч правила всі знає,
Свій кашкетик не знімає.
Йорж – то риба, йод – то ліки.
Соловей мав черевики.
Гойдалка гойда Андрійка,
В гай побігли дві Марійки,
Доганя Юрко мерщій,
Коней напува Сергій.
Йогурт п’є маленька миша.
Зойк – і вже немає тиші.
А відгадка тут така –
Кожний Й у словах шука!
ЙДУ ДО ШКОЛИ
-Йду до школи, - каже Йосип,
-Хочу теж, - Василько просить,
Йой! Тобі ж книжки носити.
Без книжок нема освіти!
Ти такий, Василь, слабкий,
Що портфель загубиш свій.
ЗАГАДКИ
Олень десь подряпав ногу,
В ліс прийшов по допомогу,
Каже: «Я не мав нагоди,
Щоб придбати трішки…»
(Йоду)
Риба жвава і вертка,
Дім для неї – вся ріка.
Щуці з’їсти захотілось,
Колючками подавилась.
(Йорж)
ПРИСЛІВ’Я
Йому говорити, що горох об стіну кидати.
Йому й ворона за солов’я стане.
Дай свині роги – людей поколе.
К – Кит, Кіт, Куліш, Колос, Криниця, КвочКа, Кінь, Кобзар, молоКо, раКета, ріК
У неділю чорний кіт
Запросив всіх на обід.
Були гості, тільки сала
І коту не вистачало.
КРІТ
Кріт і днює, і ночує –
Він в городі сторожує.
Урожай не віддає,
Каже всім: - Усе моє!
КОЗЕНЯ
Козеня не має ріжків.
Не боїться анітришки:
-Роги має моя мати,
Щоб мене обороняти!
КУРЧЕНЯТКО
А малятко-курченятко
Цілий рік ще дошкільнятко:
-Не лінуюся ніколи,
Вже збираюся до школи.
Ніж весь день стрибати марно,
Вчитиму буквар я гарно.
Скоро скажуть всі навколо:
«Курченятко ходить в школу!»
Хтось здивується: «Невже ж?!»
Півень скаже їм: «Авжеж».
РОЗГУБЛЕНА КИЦЬКА
Скільки в кицьки кошеняток?
Може, три, а може, п’ять.
Важко їх порахувати –
Без упину мерехтять.
КОТИ І КИЦІ
Киці їсти не готують,
Котів голодом мордують.
Полягали горілиць
Й точать ляси вісім киць.
Коти взяли самокати –
Ідуть киць своїх шукати:
-Досить, киці-ледарюки,
Вам нудитися від скуки!
Йдіть додому, хазяйнуйте,
Їжу нам, котам, готуйте…
Бо ми купимо здорову
В білих цяточках корову.
Молока самі нап’ємось –
І без кицьок обійдемось.
ХИТРИЙ КІТ
Плив по морю хитрий кіт –
Рот великий і живіт,
А бички лиш подивились –
Хутко зникли, не зловились.
ЗАГАДКИ
Якось літери зібрались,
У рядочки поскладались,
На папері розмістились,
А листки докупи зшились.
Та все тишком-нишком,
От і вийшла…
(Книжка)
Архітектор мудрував –
Лабіринт побудував.
Через той таємний хід
Припасає їжу…
(Кріт)
Зростом вищий я за всіх,
Та живу – усім на сміх!
Ледь знайомого зустріну –
В знак вітання гну я спину.
(Капелюх)
Жовті сонечка між трав
Ранком хтось порозкидав.
А дівчата з цих квіток
Хочуть заплести вінок.
Сонце ввечері сідає –
Очі квітки закривають.
Ця красунечка рогата
Молока дає багато,
Щоб напитися доволі,
Треба виганяти в поле.
(Корова)
Він крутився та тягнувся…
На панчоху обернувся.
(Клубок)
ПРИСЛІВ’Я
Квітам потрібно сонце, а людям – мир.
Кішці смішки, а мишці – слізки.
Косо-криво, аби живо.
Кожний клопоче, добра собі хоче.
Л – Лев, Літо, Ліс, Лис, ЛеЛека, Липка, Лоша, ореЛ, віЛ, футбоЛ, Лось
ЛЕЛЕКА
Віяло лелеці хтось подарував,
Їй воно потрібно лише для забав.
Бо якщо спекотно стало,
Крила їй – як опахала!
ДБАЙЛИВИЙ ЛЕОПАРД
Льон посіяв леопард.
Всі сприйняли це за жарт:
Шуба ж добре зігріває!
Льон – для тих, хто шуб не має!
Тільки звір той мускулястий
Мріє про халат смуглястий.
В ШКОЛУ
Лосенятко каже лосю:
-Не було я в школі досі!
В школу всі ідуть звірята.
Поведи і мене, тату.
Мовив батько: - Що ж робити,
Коли хочуть вчитись діти?
А чубате левеня
В школі вчилося півдня
-Л-л-л, - казало знову, -
«Лев» - найголовніше слово!
А маленьке лисенятко
Слово «лис» вивча спочатку.
ТУРБОТЛИВИЙ ПІВЕНЬ
Півень сіль купив додому,
Не дозволив це нікому.
Олень буде в нього гість,
Сіль охоче ту він з’їсть.
«Ку-ку-рі-ку! – чулось в лузі,
Добре мати гарних друзів!»
МЕТЕЛИКИ
То над річкою літають,
То над клумбами кружляють.
Хоч самі на квіти схожі,
На листочок сісти можуть.
Не поплутали би діти
Де метелики, де квіти.
ПЕРЕПЕЛИЦЯ-ТАНЦЮРИСТКА
Перепілонька маленька
Одягнулася гарненько:
-Треба гарно виглядати.
Буду в клубі танцювати.
Танці дуже люблять птиці, -
Каже всім перепелиця.
ЛІС
Влітку щедрий і багатий,
Любить пригощать маляток.
Там ховає личко
Ягідка-суничка,
Грушки й яблучка ростуть,
Їжачки грибки несуть.
Птиці й звір там лісовий
Люблять дім зелений свій.
ЗАГАДКИ
Їй конфетки ні до чого –
Стільки навкруги смачного!
Зайчика або фазана
З апетитом з’їла б рано!
Й все жаліється руда:
-Дуже я чомусь худа!
(Лисиця)
Ні колес ані керма…
Навіть вікон там нема.
Та у ньому пасажири
Їдуть всі в свої квартири.
(Ліфт)
Довгоногий дідуган
Робить свій щоденний план:
Ловить мух і жаб з болота
І кладе собі до рота.
(Чорногуз, лелека, бусол)
Я завжди ховаюся
Та всім озиваюся.
Хоч яка це буде мова,
Тільки я почую слово –
Серцем щирим друзям всім
Швидко, швидко відповім.
(Луна)
Що це – грушечка скляна?
Світло всім дає вона?
(Лампочка)
ПРИСЛІВ’Я
Любиш кататися – люби й саночки возити.
Лякана ворона куща боїться.
У лінивого і стріха тече і піч не пече.
Лінь гірше хвороби.
М – МухоМор, Мальва, Море, Морж, Метелик, Миска, розуМ, гноМ, Муха, Мороз
МАВПА
Мило мавпа купувала,
Ночви теж собі придбала.
Буде мавпа мавпенят
Мити милом всіх підряд.
НЕВТОМНА МИШКА
Хто всю ніченьку не спить?
Хто в соломі шелестить?
Мишка щось перебирає,
Мабуть, зернятка шукає.
Мишка нишпорить усюди.
Слідкувати треба людям.
І сметанку, й горщик з маслом
Заховати треба вчасно.
Миша все б хотіла з’їсти,
Їсть, хоч ледь сама не трісне.
А як місця вже немає,
То вона понадгризає.
МУРАШНИК
Є у лісі дивна хата,
А в ній мешканців багато.
Як надворі сяє сонце,
В ній відкриті всі віконця.
Мешканці цієї хати
Мусять важко працювати,
Та якщо захмарить небо,
Їм ховатись швидко треба.
БАЙКА
Кішки з мишками дружили
І годили їм щосили.
Як ляльок, малят носили,
А награлись – мишок з’їли.
Мовить байка ця коротка:
Пісня в котика солодка.
Мишеня, не йди від мами
І не грайся із котами.
ІМЕНИНИ
Поросятко у панамі
Дві цукерки несло ламі.
Поспішало на гостину,
Святкувати іменини.
Іменинниця також
Кожному щось дарувала –
Тут і іграшки були,
І солодкого чимало.
Пес отримав капелюха,
Натягнув на самі вуха.
Кіт Вуркіт, що ніс букет,
Приміряє вже берет.
Гостей радо пригощали,
Всі до ночі працювали.
СТРАШНЕ МУРКОТІННЯ
Била на сполох малесенька миша:
-Миші, сюди! Вже порушена тиша.
Кицька пухнаста у хаті муркоче,
Нас налякати чудовисько хоче.
Старша малу заспокоїла мишу:
-Кицька засне – і відновиться тиша.
ЗАГАДКИ
Хто дванадцять раз на рік
Молодим з’являтись звик?
(Місяць)
Вона ходить кожний вечір.
Щоб продукти їсти й речі,
Хоч ненавидить кота.
А котові – смакота!
(Миша)
Він стрибав і з дітьми грався,
Політав і покачався,
А як добре натомився,
То під лавку закотився.
(М’яч)
Він на квітку схожий дуже
І до квіток небайдужий,
Кожну хоче привітати,
В квітці він – як в рідній хаті.
Взявши в неї трохи меду,
Знов літає привереда.
(Метелик)
ПРИСЛІВ’Я
Маєш голову, май вже і розум.
Майстра й діло боїться.
Н – Незабудки, Нарцис, Норка, Наука, соН, Ніс, Ніч, фоНтаН
ЗАМРІЯНИЙ НОСОРІГ
Носоріг дивився в небо,
Бо йому літати треба!
Небайдужий носоріг
До повітряних доріг.
ЯК БЕЗ НАВЧАННЯ?
Ой, негоже, носороже,
Що читати син не може!
Він нізащо і ніколи
Не обійдеться без школи.
А не знайде путь туди –
Дочекаєтесь біди.
НАМИСТИНИ
Намистини на стежину
Їжачкам Ганнуся кине,
Променіють на стежині
Намистині горобинні.
ДОБРА ГОСПОДИНЯ
Квочка – добра господиня –
Діткам сипала насіння.
Хай ростуть у мами-квочки
Гарні донечки й синочки.
ҐЕДЗЬ-МУЗИКАНТ
Ґедзь ображено осі:
-Ви співать не годні всі!
Бо себе вважав талантом,
Дуже гарним музикантом.
ЗАГАДКИ
Товстелезний, наче міх,
І на носі має ріг.
Як реве – далеко чуть.
Як же того звіра звуть?
(Носоріг)
Цибулини, цибулини посадили діти.
У землі проспали зиму. Як настали теплі дні,
Розпустилися ясні, чарівні біли квіти.
(Нарцис)
Дуже тонка та міцна,
Шиє одяг всім вона.
Платтячко чи свитку…
Чемна й тиха…
(Нитка)
Чорна птиця півсвіту накрила,
Сказала всім спати,
До білого світу
Відпочивати.
(Ніч)
Величезний і товстезний,
Лоповухий і кремезний.
Шланг у нього замість носа,
Ним він їжу просить, носить.
(Слон)
ПРИСЛІВ’Я
Не спіши язиком, квапся ділом.
Не краса красить, а розум.
На других гомонять, а самі все лихо творять.
Нашій Горпині гарно і в хустині.
О – Оса, Орел, Олень, сінО, сОм, Овес, пОрОся, вОвк, вухО, мОлОкО, пОлОтнО
ОСІНЬ
Осінь! І фарби яскраві, чудові.
Тільки є сум тут у кожному слові.
Гірко і осам у ці дні осінні:
Вони засинати на зиму повинні.
ОСЛИЦЯ Й ОСЛИК
Злякана ослиця стежками ходила:
-Забарилась з сіном, сина загубила!
А синочок-ослик нічого не чув –
У духмянім сіні солодко заснув.
У духмянім сіні солодко спиться, -
Тільки й мовила ослиця.
ОЛЕНЯТКО Й ОСЛИЦЯ
Оленятко зустріла ослиця:
-Ти ж, маленьке, могло загубиться,
Ну, пішли, проведу тебе прямо
До оленів, до рідної мами.
Олениця малятко шукає:
-Де моє оленя, я не знаю.
Може, треба у вовка спитати? –
Хвилювалася-плакала мати.
Та либонь не минуло й години,
Як ослиця приводить дитину.
ПІСЕНЬКА
Ой у морі рибонька
З золотим пером.
Ой у морі човник є
З золотим веслом,
Бо і море в казочці золоте.
Вам співаю пісеньку я про те.
ДБАЙЛИВА ВОРОНА
Дбайлива ворона
Хустинки в’язала,
Доньок маленьких
Ворона повчала:
-Щоб вушка не мерзли,
Хустинки носіть.
Здоров’ячко змалку
Своє бережіть.
РАПТОВІ ВИХІДНІ
Розповів удод удоду:
-З річки завжди п’ємо воду.
Бери відра й гайда!
Буде чистая вода!
Та дощило вже два дні –
Їм зробило вихідні.
ЗАГАДКИ
Довго танцював у полі,
Написав рядків доволі.
Хто цей жвавий молодець?
Та гостренький…
(Олівець)
Вік живе він на свободі,
Сторожує на городі,
Хоч ні голови, ні вух –
Влітку носить капелюх,
І жердинка з двох кінців,
Щоб лякати горобців.
(Опудало)
Стоїть над водою, хитається,
А качка у ньому ховається.
(Очерет)
Дивувало всіх завжди
Синє поле, що з води.
Тракторець керма не мав,
Поле все переорав.
(Озеро, човен)
Сіли хлопці на коня,
Там й сидять собі півдня.
Кажуть – книжечку читають…
Алфавіту ж геть не знають!
(Окуляри)
На пеньочку в холодочку
Тато, мама, син і дочки.
Засмагати не хотіли
Й парасольки всі відкрили.
(Опеньки)
ПРИСЛІВ’Я
Одна мати – вірна порада.
Один учитель краще ніж дві книжки.
Обізвався грибом – лізь у козуб.
П – Пава, Павук, ПаПуга, сніП, Піч, Пінгвін, Полова, ПереПел, Просо, Пшениця
ПІВЕНЬ
Бачить півник, що курчата
Раптом всі побігли в хату.
-Курченятка, курченятка,
Повертайтеся до татка.
В хаті котик сторожує,
За курчатками слідкує!
ҐАРНЕ ПОРОСЯТКО
Подивилось поросятко у калюжу
І сказало: «Я красиве, та ще й дуже!
Де індикам і качкам таку вроду взяти
Як у мене, у рябого поросяти?!»
ПАВІАН
На ділянку павіан
Розробляв земельний план.
Як же можна павіану
Їз землею та без плану?
Хоче будувати дім,
Буде гарно жити в нім.
ПЕЛІКАНИ
На водоймі пелікани
Почали змагалися рано.
І один без зайвих слів
Цілу торбу риби з’їв.
Переможця в нагороду
Знову кинули у воду.
СТАРАННИЙ ПІВЕНЬ
Півник маленький у школі
Абетку вивчає поволі.
Як буде всі літери знати,
То швидко навчиться читати.
А що прочитає спочатку?
Ну, звісно, що слово «зернятко».
ЗАГАДКИ
Ткачик моторний
В куточку сидить,
Сітку плете він,
Щоб мушок ловить.
(Павук)
Був зеленим і маленьким,
Як сидів у гілки-неньки,
І почервонів одразу,
Ніби хтось його образив.
Не розбійник, не шахрай,
Та соромиться він вкрай.
(Помідор)
Працьовита наша люба:
Рано-вранці гризла дуба
Та зламала швидко зуба.
У майстерні добрий дід
Лікував їй зуб як слід.
(Пила)
ПРИСЛІВ’Я
Пес бреше, а вітер несе.
Поки знайде, то й сонце зайде.
Птицю пізнають по пір’ю, а людину – по мові.
Помалу іди – далі зайдеш.
Р – Рак, куРка, комаР, Решето, соРока, воРона, Ранок, Рушник, Риба, Роса
РАЧЕ-НЕБОРАЧЕ
Раче, раче-небораче,
Бачиш, поряд рибка плаче?
Ти ж до вечора рачкуєш,
Черв’ячків в піску пильнуєш.
Рибці дай півчерв’ячка, бо голодна і слабка.
Посміхнувся неборак:
-Ось тобі один черв’як!
РАНОК
Нічка вже кінчається.
Зіроньки ховаються…
І сурмить світанок:
-Прокидайтеся всі – ранок!
СЕРДИТИЙ РАВЛИК
Равлик наставляє ріжки,
Сам за вишню він завбільшки.
Наче хоче всім сказати:
-Я поважний, я рогатий!
НАРАДА
Свійські тварини тримали нараду:
Треба б городу дати вже раду!
Ревінь прив’яв! Навкруги бур’яни!
Скільки там справ! – говорили вони.
ДЖЕРЕЛЬЦЕ
Джерельце бриніло у лузі:
-Мені не прожити без друзів.
Та раптом дзвінкий голосок –
Це перший з’явився струмок!
Джерельце скликає струмки,
Щоб разом іти до ріки.
СІРИЙ КІТ
Сметану в коморі знайшов сірий кіт.
У сірого буде чудовий обід.
Сметана смачнюща – в кастрлюлю поліз.
Тепер у сметані і лапи, і хвіст.
БАБА МОТРЯ
Баба Мотря – господиня,
На городі в неї дині,
Помідори, огірки,
Поливає їх з ріки.
Помідорів там чимало,
Всім хустинки пов’язала,
Щоб здоровими зростали,
Щоб від сонця не прив’яли.
Аґрус у садку доспів,
А черешні – й поготів.
Мотря зараз, в день погожий,
Урожай збирати може.
РАДІСТЬ
У садочку м’ята,
М’ята запашна.
Дівчинка радіє –
На душі весна.
Сиплеться додолу
Яблуневий цвіт…,
Хай завжди так буде –
Радість, м’ята, світ.
ЗАГАДКИ
Полюбля ворона рис.
Тільки м’яса хоче рись.
А Роман їм пити радить
Чай солодкий з рафінадом.
Плакала вранці зоря на весь світ:
Мокрий лишала на травах свій слід.
Сонечко слізки скоріш підсушило,
Щоб зіронька вранці весела ходила.
(Роса)
Стрічка ця в гірських снігах
Починає довгий шлях.
І з маленького струмка
Утворилася…
(Ріка)
Може плавати, й малят
Він по дну веде в дітсад.
Але сам порад не чує –
Поряд з дітьми знов рачкує!
(Рак)
Ця істота без води
Ні туди і не сюди.
Зовні лускою покрита
І не вміє говорити.
Та хоч рот у неї є,
В тихий день вона клює.
(Риба)
ПРИСЛІВ’Я
Розкажи куриці, а вона – всій вулиці.
Рання пташка росу п’є, а пізня слізки ллє.
Рибак рибака бачить здалека.
С – Сонце, Сніг, Снігурі, Скрипаль, СоСна, Сопілка, Світляк, Синиця, Слово
СУНИЧКА
Суничка червоненька
З-під листя виглядає.
Хвилюється маленька:
Щось дощику немає.
ДВІ СИНИЦІ
Полетіли з ранку в поле дві синиці,
Взяти на сніданок зернятка пшениці.
Тільки задивились – сонце засвітило,
Світ воно святковим, чепурним зробило.
-Ой, як забарились, - схаменулись птиці,
Й налягли на крила птиці-трудівниці.
ДВІ СОРОКИ
Торохтіли дві сороки
Без упину всі уроки.
Їм учителька сказала:
-На уроці часу мало.
Через гомін важко чути.
Далі так не може буди.
Прошу вас відповідать:
Скільки буде п’ять на п’ять?
А сороки вже мовчать.
СПІВУЧА ПТАШКА
Пташечко маленька,
Ти встаєш раненько,
Сонечко стрічаєш,
Співами вітаєш.
СНІГ
Хоч немає в нього ніг,
Вранці він так швидко біг,
Потім ліг спокійно спати
В полі, у дворах, на хаті.
Вкрив всю землю білий килим,
А весною враз став сірим,
Бо тепла злякався дуже
Й обернувся на калюжу.
СОЛОВ’ЇНИЙ ХОР
Посадив на лавку в ряд
Соловейко солов’ят:
-Будем вчитися співати,
Гай зелений прославляли.
Всі навчаються охоче,
Бо співати гарно хочуть.
Через річку, поле й сад
Лине пісня солов’ят.
ЗАГАДКИ
Крик лунає на весь ліс:
-Хто черешні ці приніс?
Влучив кісточкою в око!
Галасує хто?
(Сорока)
Має до пісень талант
Цей співак і музикант.
Як на небі місяць сяє,
Гарно він в гаю співає.
(Соловей)
Величезний і товстезний,
Лоповухий і кремезний.
Шланг у нього замість носа,
Ним він їжу просить, носить.
(Слон)
В небі в будь-яку погоду
Двоє стороженків ходять.
Вдень один іде завжди,
Й уночі – іще один.
(Сонце, місяць)
Приправу цю зі стравами
Люблять всі навколо,
А одну-одненьку
Не їдять ніколи.
(Сіль)
Начепила окуляри,
Щоб ні марево, ні мари
Не лякали серед ночі,
Бо мишей лиш їсти хоче.
(Сова)
Ця тварина лінкувата,
Їй грязюка наче мати.
Чеше боки, чеше вуха,
Щось весь час шукає, нюха
Й не відійде від корита,
Доки врешт не буде сита.
(Свиня)
ПРИСЛІВ’Я
Сердитий, бо давно битий.
Слово до слова – складається мова.
Собаці собача честь.
Т – Теля, Тінь, Туман, Тиша, кіТ, Тюльпан, ТісТо, Танок, Трава, чобоТи, Терен
ГРІЗНИЙ ТАТО
У затінку, у холодочку.
Колисає тигр синочка
І співає грізний татко:
-Спи, маленьке тигренятко!
ТРЯСОГУЗКА
Трясогузка затремтіла,
Підняла у гору крила…
Сіла на вербовий пень
І тремтіла увесь день.
У воді, посеред ставу,
В неї є до рибок справи,
Подолати страх повинна,
Щоб потрапить на гостину.
ТОВАРИЩІ
Ой, бурхлива річенька під містком.
На місточку граються лис з котом.
Навкруги не видно жодної душі,
Та сміються весело ці товарищі.
ТЕТЕРУК
Теревенив тетерук –
Він усім найкращий друг.
Спозаранку і до ночі
Щось розказує охоче:
Що він чув і де бував…
Та у всіх багато справ.
Часу лишнього немає,
Й тетерук всім заважає.
ХИТРІ ҐАВЕНЯТА
Ґавенята свого тата
Просять винограду дати:
-Як нестиглий, далебі,
Ти візьми його собі.
Грона ж стиглі всі підряд –
Для малесеньких хлоп’ят.
РОЗУМНЕ ТЕЛЯ
А теля мале спочатку
Вимовляло слово «татко».
А як їсти захотіло:
-Ма-ма-ма, - і тупотіло.
ТИГР І ТИГРЕНЯ
Тигр навчає тигреня:
-Роби висновки щодня!
А мале: - Ось думка ця:
Тигру сила – до лиця!
Тигренятко вчить тигриця:
-Тигр нікого не боїться…
Але кожний в лісі знає –
Тигр і ігри полюбляє.
І стрибати, і гарчати
Вчаться діти коло хати.
І привчає їх тигриця
Ще і бігти, як годиться.
ЗАГАДКИ
Швидко номер ми набрали,
В трубку «Добрий день!» сказали,
-Вечір вже, надходить сон, -
Відповів нам…
(Телефон)
Прилетить до неньки
Пташина біленька,
Про події розповість:
-Завтра буде в хаті гість!
(Телеграма)
Є у кожного вона:
І у вовка, і слона,
У барана, у паркана,
У берези, у каштана.
Одного лише лякається –
Якщо сонце заховається.
(Тінь)
Виріс я із цибулини,
Вверх тягнувся щогодини.
Навесні червона квітка
Розпустилась дуже швидко.
(Тюльпан)
ПРИСЛІВ’Я
Тень-тень, аби збути день.
Тільки батько й мати знають, як їх діти виростають.
Тихше їдеш – далі будеш.
У – Україна, Урожай, Узор, Узвар, кенгУрУ, кУчУгУри, бУрУндУк, бУрУлька, кУкУрУдза
УДАВ
Наш удав пішов на став.
Там до вечора куняв.
А Уляна гонить гуси
І його боятись мусить.
Від кусаки-гусака
Втік удав до їжака.
Знов увився поміж трав
І до ранку знов куняв!
Уляна у школі зустріла Славу
Її запросила іти на галяву:
-Там назбираємо гарних квіток,
Вийде для кожної гарний вінок.
-У траві лежить удав.
Щоб мене він не піймав!
-Та ти що?! В того удава
Інша є важлива справа:
Він пильнує на лужку
Донечку свою прудку.
А мала іде до нас
Вчитися у перший клас!
Без освіти і удав
Не владнає своїх справ!
ХАЗАЄЧКА
Їжі, ой, наготувала,
Бо гостей буде чимало.
Прикрашала тут і там,
Щоб сподобалось гостям.
Гості їли, вихваляли,
Частування поз’їдали.
В теплий і чудовий ранок
Відбувався наш сніданок.
ПУГАЧ
Пугач каже: - У-гу-гу!
В мене жаба у боргу!
Підкріпити свої сили
Вчора проса попросила.
ЗАГАДКИ
Сухі яблучка і вишні…
Навіть ягоди не лишні…
Покладемо в самовар,
Настоїться там…
(Узвар)
Всім нам незабутній
З ним прожитий час,
Бо багато істин
Він відкрив для нас.
Допоміг обрати
І цікавий шлях.
Бережуть ім’я його
Люди у літах.
(Учитель)
ПРИСЛІВ’Я
У лінивої дочки брудні сорочки.
У кожного солов’я пісня своя.
У ліс дрова не возять, а в колодязь воду не ллють.
У суботу на роботу, а в неділю на весілля.
Уморився, поки хліба наївся.
Уляна іде, колись то буде.
Ф – Фара, Фонтан, Фазан, Фарба, шаФа, штраФ, сараФан, Фіалка, Фігурист
Фокстер’єр шукає м’яч.
Загубив його, хоч плач.
Як не знайде він м’яча,
Хай пограється в квача.
ФАЗАНИ
Два фазани воду носять,
Конюшину, м’яту косять.
А увечері співають
І на флейтах файно грають.
А барвиста фазаниха
Дивиться: не стало б лиха!
Фазанята на галяві
На доріжку сиплють гравій.
ФУТБОЛ
У футбол фламінго грали.
Гуси фотографували.
Та зусилля їхні марні –
Фотознімки незугарні!
ФІАЛКИ
Чарівні і незвичайні,
Виглядають дуже файно.
Це – фіалки. То ж ці квіти –
Фіолетки – знають діти.
ФОРЕЛЬ-КОРОЛЕВА
Форель, наче фея, на хвилях гойдалась.
У срібні одежі вона одягалась.
Фазан із захопленням глянув із схрону
І кинув форелі яскраву корону.
Сказав, показавши і честь, і лицарство:
-Форель-королева підводного царства!
МУЗИЧНА ФЄЄРІЯ
Арфа, флейта, саксофон,
І фагот, і ксилофон –
Інструменти чарівні,
Вже знайомі всі мені.
Серце скрипу лиш бажає.
Скрипку чує – завмирає.
На полиці є скарбничка,
Там живуть малі сестрички.
Дід високий, з бородою
Гарно кропе їх водою.
Сестри швидко й без образи
Малювать підуть одразу.
(Фарби)
Він вогонь обороняє,
Ігри він розпочинає.
З ним атлет завжди біжить
І цінує кожну мить.
(Факел)
ПРИСЛІВ’Я
Факти – уперта річ.
Відродитися, як фенікс із попелу.
Х – Холод, Хліб, Хвіртка, Хвиля, Хвіст, Хист, Хата, Хом’як, Хустина, куХар, ліХтар
ХОВРАШОК-ХИТРУН
Ховрашок – хвалько й хитрун.
Каже: - З’їм увесь кавун!
Та покликав хом’ячка:
-Оця скибка – для дружка!
ХЛІБОРОБИ
Ой, рясну зібрали на полях пшеницю,
Білу намололи з зерняток мукицю.
Сипалась мукиця – сніговиця наче.
Це за щиру працю урожай віддячив.
Кожен хліб чудовий, запашний вже має:
Дорогі і пишні диво-короваї.
ХВАЛЬКУВАТА ХМАРА
Хмара сонце заступила:
-Я найголовніша!
В темряві вже зрозуміла,
Хто таки цінніший.
ЗАГАДКИ
Вдень лякала кораблі
І рябим робила море,
І гуляла на просторі.
Віддала усі зусилля
Ця смілива, ця примхлива
Та чарівна синя…
(Хвиля)
Сіра диво-птиця небом пливла,
Іскорки кресала, слізоньки лила..
Ясне сонце птицю враз залоскотало,
Полетіла птиця, плакати не стала.
(Хмара)
Ці смішні, малі тварини
День працюють без упину.
Та негарну мають звичку –
Зерна всі ховають за щічки.
(Ховрашки)
Він від Бога має хист.
На папір він переніс
І долину і корів.
Потім трошки відпочив…
Зажадав він неозоре
Перенести ще і море.
(Художник)
В надвечір’ї у подвір’ї гостя танцювала,
Білі-білі кучугури скрізь понасипала.
Але зупинитись вже давно повинна:
Досхочу натанцювалась біла…
(Хуртовина)
Страв багато на столі,
Серед них він на чолі.
А якщо він застарів,
Зроблять безліч сухарів.
(Хліб)
ПРИСЛІВ’Я
Хліб – батько, вода – мати.
Хоч не красивий, аби щасливий.
Хто ледащо, тому їсти нема що.
Ц – Цап, Цимбали, Цвіркун, Цукор, синиЦя, горобеЦь, криниЦя, ЦариЦя
ЦЕРКВА
Жде тебе і жде мене.
Сум і сумнів прожене
І розбудить дух, сумління
Бога нашого творіння.
Всім тут легше, як і треба,
Досягти, торкнуться неба.
ЦАП І ЦУЦЕНЯТКО
У неділю чорний цап
Цуценятку каже так:
-Можеш більше не боятись.
Я з тобою буду гратись.
Цуценятко, як завжди,
Тягнеться до бороди.
ЦОБ-ЦОБЕ!
З дідом їдемо на возі…
Кінь ступає по дорозі.
Разом з дідом: - Цоб-цобе!
Підженемо ми тебе.
Та заснув у сіні дід,
Хоч йому співати слід.
Чую я тільки себе:
-Цоб-цобе! – і – Цоб-цобе!
КОЗИЦЯ
Ой, терези-терези…
Цап звернувся до кози:
-На терези треба встати,
Щоб вагу перевіряти.
А козиця: - Зрозуміло,
Цілий день млинці я їла.
МОЛОДЦІ-ГОРОБЦІ
Це горобчик зацвірінькав:
-Ой, гуці-гуці-гуці!
Горобці всі молодці!
А під скрипу цвіркуни:
-Куці в горобців штани!
А синиці-витівниці
Вбрались у нові спідниці!
ЛИЦЕМІРНА КИЦЯ
По обіді каже киця:
-Миші, птиці – то дрібниці,
Хочу я спокійно жити
І нікого не ловити.
Може, їжа вже не та?
Може, в киці щось боліло?...
Та розгадка тут проста:
Киця дуже переїла.
СИНИЦІ І БУСОЛ
Прилетіли дві синиці
Побазікать до криниці.
Сіли вдвох коло води:
-Наступають холоди!
Рукавички б добре мати.
Тільки де їх нам узяти?
Бусол щедрий у крамниці
Купував їм рукавиці.
КИЦЯ-ЧАРІВНИЦЯ
Всі чудову нашу кицю
Називають «чарівниця»!
Мишу капасну спіймати
Кицю кличу я до хати.
Та її усе немає –
Все кудись вона зникає!
На обід лише прийде:
-Де була ти, кице, де?
З’їсть усе, що є у мисці,
По обіді – знову в путь,
Нашій киці-чарівниці
Навіть ніколи… зітхнуть!
І вона, як хвиля в річці –
То з’явилась, то нема,
Я ж не можу замість киці
Мишу ту ловить… сама!
ЗАГАДКИ
На городі він ходив,
Моркву і капусту їв.
Геть іде і бородою
Замітає за собою.
(Цап)
У канавці, у водиці
Мили дітлахи копитця.
До криниці вів їх тато,
Щоб водою ласувати.
(Цапенята)
ПРИСЛІВ’Я
Ціни в жнива хвилину більше, ніж узимку годину.
Не брудни криниці, бо схочеш водиці.
Ч – Чабан, Чиж, Чашка, Чайник, ріЧка, Черевики
ЧАЄЧКА
Зморена чаєчка з моря летіла,
Дуже старалась – там рибку зловила.
Вдома у неї малі чаєнята,
Хоче скоріше їм рибку віддати.
ЛИСИЧКА-ЧЕПУРУШКА
Чепурна лисичка
Прала рукавички.
Діти бабу вдень ліпили,
Рукавички забруднили.
І доводиться лисичці
Знову прати рукавички.
ЧАПЛЯ
Чапля чесно всім казала:
-Сім комах мені замало!
Полечу скоріш до граба,
Там спіймаю сіру жабу!
Чапля стояла сумна на болоті:
-Зранку ні ріски не мала у роті.
Жаба чванлива:- Ква-ква! – їй услід.
Чапля чудесний спіймала обід.
ЧОРНІ ҐАВИ
Чорні ґави дві на ґанку
Дочекалися сніданку,
Їм дала ґаздиня просо,
А вони дивились скоса.
А вони кричали: «Мало!
Дайте хоч шматочок сала!»
ЗАГАДКИ
Вигляд має стильний,
Та іде повільно.
Кістяний у неї дім,
Ходить все життя у нім.
(Черепаха)
Кораблик на хвилях
Спокійно гойдався,
Вітрила розправив –
І в небо піднявся.
(Чайка)
Ні вночі, ні вдень не сплять,
Навздогін завжди спішать.
Знов міняють ніч на день.
Часто кажуть: - Дзень-дзелень!
(Часи)
Мокру землю любить дуже,
Може плавати в калюжі,
Хоч він тато, а хоч син,
Горобців боїться він.
(Черв’як)
ПРИСЛІВ’Я
Чия відвага, того й перемога.
Чим багаті, тим і раді.
Чужа гадка – загадка.
Чує кішка, де сало лежить.
Щ – Шана, Шафа, Шати, тиШа, миШа, суШа, пШоно, Шахи, ШипШина, Шкарпетки
Шпак шпачисі: - Шпаченята
Букви всі повинні знати.
Ми не вчилися ніколи…
Хай хоч діти йдуть до школи.
ШПАК-ШКОЛЯР
Шпак малий ішов до школи –
Запросила ґава.
І додала: - Вже доволі
Ігор і забавок!
Як підеш у перший клас,
То навчать читать ураз.
Зможеш гарно малювати…
Покажи, на що ти здатен.
Вивчиш букви і слова,
Скільки буде два плюс два.
Та хоч знатимеш багато,
Прагнутимеш й більше знати.
Двом шулікам шимпанзе
Теплі шапки привезе,
Бо хворіють два шуліки
І собі купляють ліки.
ШАКАЛ-ХВАЛЬКО
Шакал каже своїй зграї:
-Кого хочу упіймаю!
Як піду на полювання,
Першим буду у змаганні.
І шуліку упіймаю,
В небі хай його шукають.
Не щастить хвальку малому,
Бо голодний йде додому.
ЗАГАДКИ
Має все для дивини:
Плаття, пальта і штани…
Навіть гарний капелюх
Для чужих тримає вух!
Та одежу абияк
Одягає цей дивак.
(Шафа)
Ми на дереві гуртом
Приладнали дім з вікном.
Мешканці не забарились
І в будинку оселились.
(Шпаківня)
На калину зовні схожа,
Уколоти раптом може,
Любить вся наша родина
Чай чудовий із…
(Шипшини)
Стали близнюки у ряд,
Наче вийшли на парад.
Ось вже років майже п’ять
День і ніч вони стоять.
Навіть їсти не підуть –
Так ґаздівство стережуть.
(Штахети)
ПРИСЛІВ’Я
Шануй учителя як родителя.
Шабля ранить тіло, а слово – душу.
Шукає вчорашнього дня.
Щ – Щеня, Щепа, Щука, Щічка, хруЩ, борЩ, хвоЩ, Щітка, доЩ, ліЩина, ляЩ
ЩУКА І ЩУР
Щука кликала щура,
Борщик в горщику дала.
Вдячний, щиро щур сказав:
-Друга вірного придбав.
Балакучих – досхочу,
А щоб з хлібом дать борщу…
ЩИГЛИК-БАЛАКУН
Якось щиглик на ставку
Байку розповів таку:
-Ми щавель завжди їмо,
То й сто років живемо.
Всіх байками забавляє,
Сам – насіння полюбляє.
ЩЕДРУВАННЯ
Із піснями у селі ходять діточки малі.
Їм за щедрування – добре частування.
КРАЩА МОВА
Щиглик щітку добру взяв
Пір’я нею зачесав.
Щиро став він щебетати
І щигляток научати…
Він щебече знов і знов:
-Наша мова – краща з мов!
КУХАРЧУК
Борщ варило поросятко:
Налило води спочатку,
Потім цибулин поклало,
Гарних буряків чимало,
І капусту, й картоплини,
Помідорові краплини.
А щоб запах був у юшки –
Ще селери, і петрушки!
Збіглись хутко всі звіряти,
Щоб той борщ покуштувати.
ЗАГАДКИ
Як збираєтесь до школи,
Не забуде вас ніколи.
По пальту й по костюму
Тут побігає без шуму.
Чистить лагідно і швидко.
Що це, діти? – Тітка…
(Щітка)
Ось загрались малюки,
Поплили в усі боки.
Риба-мама метушилась:
-Он чудовисько з’явилось!
Всі до мене! Хто не слуха –
Проковтне одразу…
(Щука)
Бурячків іще немає,
Та хазяйки й не шукають.
Знають чуб зелений мій –
Борщик з мене найсмачний!
(Щавель)
ПРИСЛІВ’Я
Щире слово – добре діло, душу й серце обігріло.
Що не складно, то не ладно.
Ь – тінЬ, кінЬ, оленЬ, пенЬ, денЬ, радістЬ, щавелЬ, півенЬ, лЬон, лЬодохід, батЬківщина
Дуже чемний і лагідний знак,
Особливих не має ознак.
Тільки із допомогою знака
Звуки всі вимовляються м’яко.
ВЕДМІДЬ У МАЛИННИКУ
Зранку велетень-ведмідь
У малині вже сидить!
Ґава Слава не мовчить,
Герготить і ґелґотить:
-Скільки ж можна їсти!
Хай ведмідь той трісне!
Бубонить у довгий ніс:
-Наче кущ для нього ріс!
М’ЯКИЙ ЗНАК
В слові «рис» і в слові «рись»
Ти дивись не помились!
Знак в кінці – вже інше слово,
Що пом’ягше для вимови.
Дятел дзьобом дріботить, дуб питає: - Де болить?
Розшукав… А короїд буде дятлу на обід.
КУРКА І ПІВЕНЬ
Курка просо поклювала,
Потім півня підізвала:
-Спробуйте ось цього проса…
Півень глянув тільки скоса.
І додав іще крізь зуби:
-Хто ж так робить, курко, люба?
ПОДИВИСЬ!
Ходить-бродить десь ведмідь.
Пугач вдень у хаті спить.
Ось і мишку-бідолаху
Ловить кішка-сіромаха.
Щось пробурмотів під ніс
І чкурнув у поле лис.
Заєць вмить обдер тополю
І побіг кудись на волю.
Це цікаво – подивись:
Всі розбіглися кудись!
ЗАГАДКИ
Зроблю зі снігу халабуду.
Зиму в ній просплю, відбуду,
Сніг розтане навесні –
Прокидатися й мені!
(Ведмідь)
-Дощ почався, - каже кіт. –
Парашут відкрити слід.
Поряд дощик сіє, ллє,
А кота не дістає.
(Парасолька)
Він з яєчка народився,
Командиром він зробився.
Як з підлеглими він ходить –
Навіть кіт тут не проходить!
(Півень)
ПРИСЛІВ’Я
Кінець – ділу вінець.
Сльозами горю не допоможеш.
Молодець проти овець, а проти молодця і сам як вівця.
Ю – Юнак, Юрта, Ювелір, Юшка, Юнга, в’Юн, рЮкзак, лЮдство, сЮрприз, тЮльпан, малЮк
Юрка робить перший крок.
В хаті юркає юрок.
А Юхим заліз на тин.
Юлька дивиться за тим.
А змія сичить, сюркоче,
Юнаків злякати хоче.
Та сміливий наш Юрко
Дав зміюці молоко.
Зміюка з’їла без подяк,
Заховалась за рюкзак.
Потім діти – всі до хати,
Букву Ю в словах шукати.
ЮРКО ТА ЮЛЯ
В юрті жив малий Юрко.
Пив щоденно молоко.
Скоро виросте й, як тато,
Нерпу буде полювати.
Юля юшки наварила
І сусідів запросила.
Все крутилась без упину.
Відпочила на хвилину.
Робить страву вже останню:
Тато йде із полювання.
ЗАГАДКИ
Не дитина, не мужчина,
Вже серйозний цей хлопчина,
І про нього кажуть так:
-Дуже чемний цей…
(Юнак)
Телеграм прийшло багато,
Бо у тата – знають – свято.
Вже приймаємо гостей,
Що прийшли на…
(Ювилей)
ПРИСЛІВ’Я
У лісі дрова рубають, а до села тріски долітають.
Я – Ялинка, Язик, Яков, Яструб, МаріЯ, Яблуко, м’Яч, мріЯ, філармоніЯ
Я батьків чудових маю,
Вчителі мене навчають.
Й захищає від біди
Янгол мій мене завжди.
ПІД ЯЛИНКОЮ
А ягнятко під ялинку
Заховалось від Яринки:
-Я сьогодні вже не граюсь,
Подарунків дочекаюсь.
Дід Мороз заходить в хату –
Це прийшло велике свято.
Яблука далі ягняті –
Хай сьогодні спить в кімнаті.
ЖАБЕНЯ І НОСОРІГ
Незабудки носорогу жабеня принесло
І сказало: «Я ніколи, я не буду, чесно,
Швидко перед вашим носом з друзями стрибати.
Хай тепер радіє тиші моя добра мати».
ЯСЯ У ЛІСІ
Ой, який чудовий ліс.
Явір з ясенем тут ріс.
Яков, Яся і Явдошка –
Всі побігли по волошки.
Раптом Яся верещить: - Ой-ой-ой! Ай-я-я!
Під кущем лежить змія!
ЗАГАДКИ
Плив по річці з усіма,
Але дружби там нема.
З борту вліз він за хвилинку
Ліг на дно для відпочинку.
Й каже голосно: - Зупинка!
(Якір)
Бочечка з водою –
Прозорою та золотою.
Хоч хитається, катається,
А вода в ній не змішається.
(Яєчко)
Візьмете мало
Мене ще замало,
Беріть більше, не боюся –
Я великою зроблюся.
(Яма)
Навесні – зелене.
Зелене – восени.
Носить білий кожушок
Всі зимові дні.
(Ялинка)
ПРИСЛІВ’Я
Яка пташка, така й пісня.
Язиком густо, а на ділі пусто.
Язик до Києва доведе.
Яйця курку не вчать.
КОМА, КРАПКА
Нагадаймо, діти, знову:
З літер кожне, кожне слово.
І служити, слову, мові
Літери завжди готові.
32 та знак м’який
Хист дарують людям свій.
Вірш складуть або поему
На додаток ще окремо.
Не забудьте в школі, вдома
Влучно ставте крапку, кому!
Щоб слова не посварились,
Щоб дружили, щоб світились!
І були завжди охайні…
Нумо, діти, в путь рушаймо!
ДВОКРАПКА
До переліку спочатку
Слід поставити двокрапку.
Приклад: «Є у лісі птиці:
Ґави, горобці, синиці».
ТИРЕ
Захочеш пояснити –
Тире, не гай хвилини!
Наприклад: «Місто Київ –
Столиця України».
ЗАГАДКИ
Якщо радість або горе –
Допоможу всім я скоро.
Почуття щоб передати,
Я в кінці повинен стати!
(Знак оклику)
Я не цифра і не слово,
Та корисний і впливовий.
Хочеш будь-що запитати?
Час про мене тут згадати.
(Знак питання)
1
Цифр ми вивчимо десяток,
Одиниця – це початок.
Одиниця – головна,
Починає ряд вона.
Ось і хочеться лисиці
Знати все про одиницю.
Є один в лисички дім,
Стіл стоїть один у нім,
В небі сонечко одне,
Й дім лисиччин не мине.
Світить сонце кожний ранок
На один-єдиний ганок.
Два коти було у хаті
Біло-сірі, волохаті.
Спати захотів один
І пішов надвір під тин.
Другий, начебто по ваті,
Тихо ходить по кімнаті,
Як би нам тепер узнати:
Залишилось скільки в хаті?
(2-1=1)
2
Цифру два вивча зайчатко:
-Вушка два у мами, в татка.
В дідуся і у бабусі…
Лис, якого я боюся.
Два гостреньких вушка має.
Добре знає він, де заєць.
У дуплі стара сова
Також має вушка два.
Тяжко сірому зайчаті
Без зайчихи жити в хаті.
Скільки в сірого турбот!
Є, крім хати, ще й город.
Геть втомився бідний заєць.
Та тепер дружину має.
З нею ходить по садку.
Радий, що знайшов таку.
Тож удвох тепер гуляють,
Гарні квіти поливають.
Зайчик хрумкав капустину.
Козенятко – картоплину.
Пообідали доволі.
Скільки звірів було в полі?
(1+1=2)
3
Лопотіли вранці крила –
З даху голуби злетіли.
Перший квапиться угору.
Доженуть два інших скоро.
Голубків я привітаю,
Цифру «три» запам’ятаю.
Впала з торби на стежину
Й покотилась картоплина.
А за нею впали дві,
Загубились у траві.
Хтось піймав утікачів,
Спік на вогнищі і з’їв!
Хай нам скаже цей один:
Скільки з’їв він картоплин?
(1+2=3)
Яблунька маленька
Діток пригощала
Три плоди гарненьких
Серед листя мала.
4
Ростуть чотири сонечка –
Кульбабки золоті.
Світ осявають радісно
Чудові квіти ті.
Шум надворі. В чому річ?
Їде там старий «Москвич».
Наробили стільки шуму
Ті його колеса з гуми.
І міркує довго пес:
-Скільки ж там усіх колес?
Липка зустріла нас цвітом медовим.
Все вже у неї для бджілок готово.
Бджілки з’явились: одна, потім друга,
Третя й четверта летять понад лугом.
Треба для меду діжки готувати…
Скільки бджілок? Порахуйте, малята.
П’ять кульбабок розквіло.
Козенятко підійшло.
І одну кульбабку з’їло.
Скільки квітів залишило?
(5-1=4)
5
Малий Петрик рахувати
Вчився до п’яти:
-Я, матуся, іще тато,
Два моїх брати.
Ох, як важко рахувати! –
І пішов відпочивати.
Чорногузи біля ставу
Обговорювали справу,
Кожен з них шукав дружину,
Бо хотів створить родину,
У селі вже п’ять дахів
Дожидають дітлахів.
По росиці по травиці
Бігли, бігли три козиці.
Ще дві з ними об’єднались.
Скільки коз на лузі грались?
(3+2=5)
6
У неділю на торжок
З двору виїхав візок.
А сусіди теж не сплять:
Ще візків з’явилось п’ять!
Шість сіреньких горобців
Сіли на подвір’ї,
Шість сіреньких горобців
Розпушили пір’я.
Шість сіреньких горобців
Почали чудовий спів.
Показали нам виставу!
Всіх розважили на славу.
Але хліб – не мідяки.
Заробляли співаки!
Шість жовтеньких колосків зібрала Маринка,
І у кожного своя золота стеблинка.
П’ять у снігура діток-снігурят:
Чотири сестрички і ще один брат.
Прохання таке до дівчат і хлоп’ят:
Родину усю порахуйте підряд.
(1+5=6)
7
Сім шпаченят ішли на парад,
Швидко усі шикувались у ряд.
Заздрили їм із дерев горобці:
-Сім шпаченят – то такі молодці!
Вже й малі горобенята
Вчаться гарно крокувати!
Грали у піжмурки сім мишенят.
Вони на початку стали у ряд.
Пацюка запросили жмурити,
Ну, а потім розбіглися діти.
Побігли за хату! Побігли у ліс…
Та хитрий пацюк на верхівку заліз!
Побачив це заєць і зареготав:
-Так ще ніхто і ніколи не грав!
Тільки почули про це мишенята,
Швидко побігли всі семеро в хату.
Бігли по воду тур і туриця –
Дуже потрібна у хаті водиця.
П’ять туреняток батьків наздогнали:
-Ми допоможемо! – й відра забрали.
Скільки ж то турів було в тій родині?
Порахувати їх діти повинні.
(2+5=7)
На сонечку грілися віміс вужів…
Кожен скрутився в кільце, як хотів.
-Жарко як! – сонно один з них сказав, -
Нумо, швиденько купатись у став!
Вдома води залишилося мало.
Сім кенгуру довго воду шукали.
Та здалеку восьмий гукнув кенгуру:
-Я бачу оазис! Води наберу!
Вісім жоржин у садочку ростуть,
Їм без дощу дуже скрутно, мабуть.
В лієчці воду в садок принесу,
Гарним жоржинам врятую красу.
Вісім грозових хмарин спохмурніли небо.
Дощик хлине – та й нехай, бо хлібам це треба.
Хліба білого окраєць
Під кущем гриз сірий заєць.
Сім прибігло ще до зайцю,
Усі трошки по окрайцю.
Скільки ж зайців мало бути?
Хочу відповідь почути.
(1+7=8)
9
Пили дев’ять кажанів
Воду чисту з ручаїв,
Напували всіх підряд
Там маленьких кажанят.
Будуть скоро кажанята
Спритні, наче їхні тата.
Снігом вкрилась луговина,
Бо надворі хуртовина,
Вісім вже заметів є,
А дев’ятий відстає
Але вітер не вгаває,
Вже великий насипає!
Хоч лежали в полі роси,
Восьмеро узяли коси.
Ще один до них прибіг –
Теж з косою – з усіх ніг.
Рахувало все село:
Скільки кіс у них було?
(8+1=9)
10
Десять фламінго на флейтах заграли.
Аплодисменти тривалі лунали.
Грали натхненно – і гарно, і чисто.
Всім до вподоби ці десять артистів.
Стіг стоїть на полонині
Та ще дев’ять – у долині.
Склав їх тато й донька Леся:
Всіх стогів тих буде десять.
Ми завершили десятку!
Цифри ставим по порядку.
Цифри гарні і стрункі,
Всі в них лінії чіткі.
Якщо вивчили їх діти –
Вільно зможуть все лічити.
П’ять грушок Юрась приніс,
У роздумі почухав ніс…
Потім п’ять до них додав.
Так і сяк їх рахував.
Поможи Юрасю, друже,
Як тобі це не байдуже.
(5+5=10)
ЛІЧИЛКИ
ОДИН
Один, один, одиничка,
До вікна летить синичка.
Та синичка лиш одна:
Дзінь-дзінь-дзінь
Біля вікна.
Один, один, одиничка –
Полетіла синичка.
В.Грінько
ДВА
Раз, два – дерева,
Під деревами трава.
На траві – два хлопчики,
У дерева – дві гілки,
На гілці – два горобчики,
У вулику – дві бджілки,
А далі – дві хатинки,
У них по два віконечка,
Над ними – дві хмаринки,
Дві зірочки, два сонечка…
Не слухайте мене, -
Бо сонечко одне!
Н.Забіла
ТРИ
Три білочки-сестрички
Бігли стежкою до річки.
В річці чистою водою
Умивалися всі троє.
Мати-білочка за це
Три цукерки їм несе.
С.Зубко
ЧОТИРИ
Грюкіт, стукіт роздається:
По шляху «Москвич» несеться.
Наробили стільки шуму
Вже старі колеса з гуми.
Рахівниць не має пес:
-Скільки ж тих було колес?
С.Зубко
П’ЯТЬ
Малий Петрик рахувати
Вчився до п’яти:
-Я, матуся, з нами – тато,
Два мої брати.
-А сестра ще, дід і баба,
Дядько та тітки?
-Не залишилося пальців
На моїй руці!
С.Зубко
ШІСТЬ
Пташко-літашко.
Куди ти летиш?
-Лечу я, лечу я
Туди, де комиш.
Три комишинки гніздечко хитають,
Шестеро сірих яєчок гойдають.
Виграю, витішу шість пташенят,
Шестеро любих літашенят.
О.Орач
СІМ
У казці – сім богатирів
І семеро козлят.
І шість братів із лісу вів
Мізинчик – сьомий брат.
Н.Забіла
ВІСІМ
Восьминогий восьминіг
В морі плава краще всіх,
Та не вміє восьминіг
По землі ходити.
Що йому робити?
Білий світ хитається,
Ноги заплітаються:
Перша – за другу,
Третя – за четверту,
П’ята – за шосту,
Сьома – за восьму.
О.Орач
ДЕВ’ЯТЬ
У мене дев’ять друзів є,
Покличу їх мерщій,
І десять стиглих яблучок
Складу у кошик свій.
Смачних рум’яних яблучок
Нам вистачить усім:
Я друзям дам по одному,
Сама десяте з’їм.
Н.Забіла
ДЕСЯТЬ
Три веселих жолудьки
Грались з вітром залюбки,
Шість лякливих жолудів
Одягли плащі руді,
А найменший жолудьок
Влігся зручно на бочок,
Рахуватися не став,
А на сонці задрімав.
М.Пономаренко
Ь
А хто це мовчазний такий?
-То, - кажуть діти, - знак м’який.
Цей знак ніколи не звучить,
Бо він не звук, тому мовчить.
ЛЯЛЬКА
Ось день скінчився. Закрию книжку,
Бо скрізь вже тінь і лялька спить.
І я вкладусь в м’якеньке ліжко,
І теж засну, як лялька вмить!
Н.Забіла
Хто це любить морковину?
Хто це хрумтить капустину?
Хто це білий, наче сіль?
Ні, не заєць, зветься…
(Кріль)
Цвіли все літо коло хати
Золоточубі сонценята,
Та ось уранці де поділись –
Мов парашути, розлетілись.
(Кульбаба)
‘
Я такий же, як знак розділовий,
І відомий шкільній дітворі.
Та в словах української мови
Я пишусь не внизу, а вгорі.