А я знаю, який я супергерой! )) Я – людина-равлик, снейл-мен, а моя супер-здібність – ховатись у мушлю за будь-яких несприятливих обставин.
Снейл-мен рятував равликів, що, мігруючи, виповзали на хідник. Прибирав на травичку. Втім, інколи, траплялись прикрі випадки: снейл-мен не помічав одних равликів, рятуючи інших, і коли тоненька мушля роздушувалась під підбором з характерним хряскотом, людині-равлику ставало дуже прикро, аж боляче, і було лячно продовжувати свій шлях. А часом, коли равликів було дуже багато, снейл-мен втомлювався їх збирати, і лишав когось із них на хіднику: „Приберу, як буду іти зворотним шляхом”, а за кілька митей потому чув за спиною характерне „хрусь” – це якийсь необережний перехожий вкоротив віку комусь із тих, кого снейл-мен лишив на потім. Ще бувало, що собаки, що то з ними гуляв снейл-мен, раптом сіпали його, побачивши кішку чи пташку, і цей випадковий порух також вартував життя комусь із маленьких равличків.
І тому равлики подарували снейл-мену його супер-здібність: ховатись у мушлю, як там щось не так. Але людина-равлик, на відміну від звичайних равликів, добре знає, що мушля – насправді ні від чого не рятує. Снейл-мен надто часто це бачив...
07.10.19