Стишок 83

Степан Нагорняк
Суїцидальники мені співають живі пісні
Вічним мраком обвиті їхні береги
Страдання крах і гибель вони готові принести
А ми лишень з любов'ю обливаємось слізьми...

Ти думаєш тебе прокляттям обвело і рушиться усе твоє нутро
В снах тобі показують храня як сипиться під ногами твоє життя
Яким мерзавцем ти жив і ехом тобі прилітає цей мелодичний до божевілля ізраненний спів....

Осколки минулого ти неготовий уже нести
І вот-вот готовий цю зірку в небо припіднести
І в рутину темноти на вічно взійти....

Там ввійде у тебе вічний страх який тебе розрубить в мить у крах
Будеш ти чути спів потопленної Надії яка тобі припідносила так солодко сусідка Віра....

В послідній шлях тебе поведе рука
І заричить так власно ця мертва земля
З розумінням вибір я твій прийму
І поцілунком на прощання в лобік тобі подарю....