Над Майданом, Сонце сходить i Морок.
Гонить долом, - ранок, в день приводе.
Нас с тобою, кличе радо, щебет пташек.
Лине звiнко, гуде, мов тiм раем,- броде.
Приспiв.
То Свобода, кличе пiсней I трубить до бою.
Там не вiтер, то не буря,- гне тополi й лози.
Людске горе,- на Подолi,- щедруе,- бiдою.
Мов росою,- Украiну, кропить, гiркi слези.
Тож утрiте ви рiдненьку, та, худчиш,- iз печi.
Як той вiтер, не барiться, на Майдан скорiше.
I рожоном свое щастя щоб мерщi проснулось.
Вiльнi, - вiльнi, та без волi,- життям, поцурали.
Приспiв.
Тож бо словом, а не дiлом, - язиком плескали.
Просинайтесь добрим ранком i гайда до гурту.
Викидайте буржуiнiв, геть гонiть,- жида, iз хати.
Бо вони, вже и за Сонце, ладнi,- музду - брати.
Приспiв.
Шкуру дерти, за повiтря,- та щей за хмарки.
Тож крiпите голос в хорi i готуйте шкварки.
Тай бо, до стита годуйте,-не хай буде жарко.
Гуртом с пiснею дебелой побаньте йх парко.
Приспiв.
Зацвiтуть сади весною, бiля хат бiленьких
То ж i з ними, Украiна,- наша Рiдна, Ненька.
Досить гнути спини, на тих мажорiв клятих.
Бо вони ж,- не депутати, а свинi, й звiрятка.
Приспiв.
Не на Джипах погоняють, а на ваших спинах.
Пiд колесами, мов гноем, мажуть по асфалтi.
Бо воно ж бо i не сiло не пало i Богом не кае.
Та ще i ридних ваших, хамло бидлом нарiкае.
ПРОЗЕЛИТ.Херувим-Элахим.- Доктор БОФ