Попередня частина: http://www.proza.ru/2019/09/01/1687
http://www.proza.ru/2019/08/30/1176
Немов молитва неба голубінь,
полинуть тіні наче від видінь,
це по землі вони біжать,
швиденько стали враз зникать.
Біжать за ними вже нові
і у небесній лазуровій висоті
неначе повітрулі їх ведуть,
самі за ними попливуть.
Не видно їх на висоті,
серпанок звіситься на мить
і заховається у хмарах,
що з’єднуються разом.
Це там милуються гаями
і пролітають понад нами,
тому милуймося хмарами,
поки летять понад світами.
Там повітруленьки летять,
їм світу спокій розсипать,
та не всесильні діви неземні,
а силу від землі візьми.
Продовження: http://www.proza.ru/2019/10/08/979
Продовження: http://www.proza.ru/2019/09/15/1776
21.08.2019-08.09.2019.
Світлина Калини Шпанюк-Мельничук:
“ Немов молитва неба голубінь
і мріями безмежними хмарки”