Шарику...

Жив собі на світі песик
Не здоровий , не малий,
І не дуже, щоб розумний,
І не дуже, щоб дурний.
Їв не так,щоб забагато,
Та й не мало то поїв.
І була в нього хазяйка -
Дуже він її любив.
Господиня ж та бувало,
Їсти дати забувала,
То посварить, накричить,
Ну , а песик що?
 Мовчить.
Відпустили погуляти якось Шарика,
А він рано-вранці повернувся,
Весь поранений, слабкий!
Вийшла на поріг хазяйка
серце стислось від жалю,
взяла Шарика за морду,
і казала так йому:
буду смачно годувати,
Ображать не буду,бить,
Тільки ти живи рідненький,
Тільки треба тобі жить!"

Вже давно одужав Шарик,
але сум в його очах,
бо сказати він не може :
"Бережіть своїх собак!"


Рецензии
Очень здорово,о любви к животным...

Ольга Нобари   12.12.2019 14:05     Заявить о нарушении
Спасибо, люблю этих четвероногих!

Любовь Лайт   22.12.2019 20:27   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.