Відлітав в сухі края де манить душу пустота
Похоть підлітіла і зі сміхом моє тіло в узи свої вплітала....
Тошно і дотошно тянуться мої скорбні хвилини
Розтягують свою печаль гірько ці тяжкі годинни...
І куди-куди мене несе вітер цієї мрачної темноти
Де вокруг сипляться осколки розбитої мечти....
Но поки ще розум тримають ці мілководні надії
Тіло шепоче іди-іди крізь зуби скорбь свою храни....
Ооо Боже як же я втомився від сліпого шляху жеребця
Де голодом умивається так грішно ця уся пішоходна алтилерія Творця....
Хрести свої храня і тобі мов підспівують Ангели вогня
Ледь-ледь мене веде кармічна полоса
Туманном обмивається моє нелегке життя
В плечі бють мене незпроста щоб коліна мої не ізбивала вічна тоска....