Стишок 70

Степан Нагорняк
Нежурись ти цими грьозами
Ведь вони легенько витечуть с тебе сльозами....

Силою Любові серце запали і чарівною дугою в небо взлети
Там спів в тобі запалять мудрі жреці
І міцью неабиякою обведуть усі земні мости
Голос твій взмозі людину з колін підняти
А біль прикута в нитках серця повивертати
Є щось таке яке взмозі просто підірвати
І з ніжним теплом так лагідно приобняти....

Я мов в темниці холодних бетонних стін
Жезлом вибиваю ці непонятні текста
Які крізь ниючу біль в серці моєму
Дають толчок тепла і до мене вертається неабияка снага
Далі по битону з азартом лупить літери руками своїми до купи ліпить
І зі спокоєм в душі ці слова вам дарить-)))