Ніколи мені не забути
Той двір, де в любові зросла,
Та рідних сердець перегуки
І мамині теплі слова:
“- Я зичу тобі, моя доню,
Здоров’я на довгі літа,
Спокійно сприймать свою долю,
Хоча й не твоя то мета.
Скажу тобі, доню, відверто -
Багато у світі спокус.
Від того не має рецепту,
Лиш тільки частішає пульс”...
Забути не в силах твій голос.
В мені він так чітко звучить.
Напевно мені так хотілось
Навіки його залишить.
Твій голос для мене, мов пісня -
Завжди потішає мій слух.
Згадається миттю Полісся,
Ласкаве тепло твоїх рук...