Перевод Н. Волконской.
За весною непомітно прийшло літечко. У Коськи з явилося ще більше друзів.
Всі вони жили на Ромашковій галявині: маленькі равлики, різнокольорові метелики з жуками, коник Кузя, червоне сонечко Міла, коник та цвіркунчик, хомяк Хомка і світляки – нерозлийвода Ася та Жуля.
Малята полюбляли грати в жмурки. Їм було цікаво так добре заховатися у високій траві та квітах, щоб потім їх дуже довго шукали. Кожного разу, граючись у цю гру, Коська звертався до квітів Ромашки та Дзвіночка, щоб вони не підказували тому, хто шукав, де він заховався, і саме тому його було завжди важко знайти.
Та якщо квіти мовчали, то Вітерець не міг промовчати. Він шепотів хто де сидить, видавав усіх, кого зміг побачити, і тому саме він був винен, що малят швидко знаходили.
Одного разу Коська заховався у заростях маку. Там він побачив Бабусю бджолу, яка працювала, і зразу ж забув про гру. Бджола розказала йому, як і нащо вона збирає пилок з квіточок, несе його в вулик, а там інші бджоли роблять із нього смачний мед. Вона також запросила зайченя на вечірнє чаювання.
Коська так слухав бджілку, що виказав себе і його відразу ж знайшло білченя Шустрик.
- Коська шукатиме! Коська шукатиме! – закричав він. – Я знайшов його.
Прийшлося Косьці шукати своїх друзів, що поробиш - гра є гра!
Кольорові павучки змінювали колір свого тіла, і їх трудно було помітити серед квітів, метелики складали крильця і ставали схожими на пелюстки квітів, равлики заповзали під розлоге листя, їжачок скручувався у клубок, мишеня Фая ховалося то за камінчиками то за корчами. Коська дуже старався, аби всіх їх знайти. Зате скільки було радості, коли вся малеча збиралася на галявині біля самого великого корча.
Коська розповів друзям про зустріч з Баусею бджолою, про те, що вона запросила його на вечірнє чаювання. Друзі вирішили теж пітти з ним, але не з пустими руками, а з гостинцями.
Ввечері, біля вулика було багато розмов про квіти, про зірки, про ліхтарики, які світляки почали розвішувати на травах ближче до ночі. Про концерти цвіркунів, про те, як боротися з засиллям тлі - про це дуже красномовно говорило сонечко Міла. Павучок Поль ділився досвідом, як плести павутиння, білченя розповіло, як правильно висушити гриби на зиму, а мишеня Фая доповіло де вже є на галявині перші ягідки суниці і запевняло усіх, що там їх вистачить на все товариство!
Ася та Жюля запросили усіх до бюро добрих послуг, яке вони створили, і якщо хто потребує допомоги, то вони завжди готові її надати. Коська усіх вислухав і теж сказав, що він, як ніхто, уміє правильно вирощувати моркву та капусту.
- Які ж ви всі молодці, - сказала бджола, ви всі вмієте не тільки гратися, а й працювати!
Вона пригощала малят чаєм з медом і, як щедра господиня, слідкувала, щоб усі наїлися меду досхочу і були задоволені… А коли на небі засвітилися зірки, усі розійшлися по своїх оселях, щоб вранці почати новий цікавий день, чомусь навчитися і знову награтися та набігатися.