Летять роки...

Диана Юрьевна Филимоненко
Летять роки, неначе ті птахи у вирій
Та нам минулого назад не повернуть.
Ми дякуємо школі за всі роки щасливі
І з посмішкою щирою рушаємо у путь.

На диво швидко промайнув той час,
Коли доводили ми рідних до розпуки.
Та ще недавно йшли у перший клас
Невпевненно тримаючись за руки.

У нашій пам'яті залишаться уроки,
Гучні перерви, сльози, сміх і шум.
Нові в майбутнє робимо ми кроки
На нас чекає щастя, ні до чого сум.

Повік в серцях ми збережем дитячі
Спогади про батьківську турботу
Й слова подяки рідним шлем гарячі,
Готуючись невпинно до польоту.

Летять роки... І ми разом із ними
Дорослі й пишнокрилі в далечінь
Летим до мрій просторами земними,
Серед бажань незримих мерехтінь.