Попередня частина: http://www.proza.ru/2019/05/17/1275
Травневим променадом
бринить від неба і землі,
і хмари наче були поруч,
як ті небесні кораблі.
Оце вони над нами пливли,
ішли флотилією в далечінь,
наче пітьма земельку вкрила
і плавно простягала тінь.
Шпиль гострий доторкає хмари,
але над світом полетять,
а синява укрила небо,
рясним дощем їй випадать.
Краса колірна небеса закрила,
малює візеруночки-штрихи,
удалині торкає церкву
на грані неба і землі.
Продовження: http://www.proza.ru/2019/06/06/825
11.05.2019-31.05.2019.
Світлина Калини Шпанюк-Мельничук:
“Травневі променади”