Попередня частина: http://www.proza.ru/2019/05/13/21
Темніло небо над лісочком
і плащ Нефели світ укрив,
і блиснуло удалині зненацька,
чи це Зевес розгніватись хотів?
Але то не Зевеса воля,
чия ж то була таїна?
Враз блиснуло біля ставочка,
там була дівчинка мала.
А для використання сили
божественної є контроль,
хто застосовує невміло?
Далеко блискавка, де трон?
Силу божественну зафіксували,
кидала блиски дівчинка мала,
то це вона отак гнівилась,
що блискавкою почалась гроза?
Вітри летіли із громами
і рясний дощик зашумів,
по вікнах школи він полився,
а ще по ганку моросив.
Сховалися у класі учні,
затихла сварка і чия,
та тільки що то було – чари,
чи то ввижалися дива?
Силу божественну фіксують
і знає Гера цей вогонь,
що в олімпійських всіх панує,
дитя тут сотворило знов?
Заснула вдома Афродіта
і їй приснився дивний сон,
неначе відкривались вікна,
сіяло світло як вогонь.
Зайшла в кімнату дивна жінка,
наче світилася вона сама,
у білім із блиском хітоні,
з пером яскравим павича.
Асклепія знак на хітоні,
та ж ученицею його була,
добилась успіхів немало,
частинки крові вивчала.
Зайшла й присіла на ослінчик,
і блиск по стінах вигравав,
промінчик місячний Селени
несміло у кімнату заглядав.
На сонну Афродіту подивилась,
вона знайомі риси впізнає,
дитя божественне впізнала:
богиня ще одна росте.
Що ж, відтепер оберігати
то доведеться Гері і її,
а тепер, Афродіто, спати,
світло і силу творять сни.
Життя міняється і на Олімпі,
бо буде там зелений німф,
Олімп, бувало, бачив різне,
побачить іще це Олімп.
Продовження: http://www.proza.ru/2019/05/22/873
17.05.2019-19.05.2019.
Анімація із інтернету.