Стишок 32

Степан Нагорняк
Поведала мені матушка земля образець
Щоб бережно прописав я їй кінець....

душа зіркою горіла у безликій тьмі
Де жадно в ночі ядовиті змії пускали ядовитий сік дурманюющий похоті запихаючий язик вони хапко прилітали і з своєї жертви снагу випивали....

Там вдалі де берегом оплетені обричьонні краї
Сум і смуток проростає в корня і процвітає одна лишень тоска свої листя печалі на землю раня....

Блок радості і щастя забутої землі дурманить взор розчарованої душі....