Чи ти любив? Не знаю, не відчула
Любила я? Мабуть, скоріш за все.
Ні один голос не просив розлуки
Як нині, ми обдумуємо це.
Як з'ясувалось- не проста ця справа.
І кожен раптом хто сюди прийшов
У рай любові, пристарсті та муки
Піде з пустим брудним мішком.
У цьому світі місць немає егоїстам.
І кожен сам за себе не стоїть
По парах в раю - з ночі й на світанках.
Коли ж один - тіка, бо не встоїть.
Це місце для одних - пекуча рана,
що не загоюється протягом століть.
Це місце для одних - пекельна кара
Терзає душу й вигріває злість.
Подумай тричі як сюди прийшов
Ворота раю маряться дротом
Лиш вийти можна подраним котом
Зате, на щастя, не сліпим кротом.