У «пана», кожного – є, хоч якийсь, «дурман»…
Той, крізь закони всі, кордони, штовханину,
Біжить щоденно, як затятий наркоман -
Спішить на пошуки «халявного» бурштину,
А той – давно б «рвонув» кудись за океан,
В усіх гріхах – давно знайшов «Кремля провину»…
(Де є «дурман» – завжди знайдеться і «баран»…
Де сіно є – завжди заводиться «скотина»*…)
Пробач, о, Боже, всім «панам» - «букет» оман,
Пробач тваринам тим, і ненці-Україні!
Ще Коцюбинський написав (вні теж бу*в «пан»),
Що коні, начебто, бувають і не винні»*…
А в Україні - так буває і донині,
Що навіть свині, як і коні - теж не винні…
---------------------------------------------------------
•«Скотиняки!» - улюблена «алегорія» депутата ВР Ляшка (https://www.youtube.com/watch?v=kejDm4mb5Ks).
** «Коні не винні» - новела Михайла Коцюбинського, написана у 1912 році на острові Капрі. У новелі розповідається про поміщика Аркадія Петровича Малину, котрий вважає себе лібералом і декларує право мужиків на землю. Але коли селяни хочуть розділити його землю, то він готовий зі зброєю захищати своє майно. Коли його син викликає загін козаків, він погоджується його залишити, мотивуючи це турботою про коней, яким потрібен відпочинок. Вислів «коні не винні» став крилатим і означає лицемірне небажання бачити дійсних винуватців чогось (https://uk.wikipedia.org/wiki/).