Життя людське коротке й швидкоплинне,
Щасливий хто лишив у ньому добрий слід:
Здобуту справу, вчинок благочинний
Чи дум високих сильний, чарівний політ.
Вершину осідлав, спокійно глянув в прірву,
В ній вічність відшукав, з майбутнім подружив,
Змахнув крильми і в журавлиний вирій
У синю даль з землі у небо полетів.
Їз дум і роздумів своїх я прірву вирву
Зосереджуся тепер весь на землі й на небі,
Бо чим частіше сам заглядуєш у прірву,
Тим глибше вона дивиться у тебе.
28.04. 2019 р, Київ