Наступна прохідна станція на якій мені суджено подохнути
Надає мені сил даючи капельку натхнення
Росправити руки і від душі улибнутися
Цим руїнам загублених буднів....
Обричений воин темноти
Паралізований страхом
Без смислу и напрямку в житті
Завис гладко на петлі...
Отчаявші борьці життя
Які гризли землю за своє майбутнє життя
В один прекрасний вечір згасло почуття
І громихнув вистріл
Пробираючи наскрізь рідні серця...
Ооо а що це за стишки убитої при житті душі
Яка дише не в правильному життєвому кінці
Пиши про життя дай нитку надії продовжи життя
Так труботно в снах мені говорило дівча
Свої коси запліта і так щиро на мене глядя
Шо мов землетрусом пробилося вмене на хвильку життя...
Емоції почуття надії передавай
Про влюбльоність і любов не забувай
Тим чим нагородило життя признавай
І патрони перезаряжай і стріляй стріляй....
Судьба палко мозги побила
І вній я як ранений звір
Поліг у промежуточний поріг то ли відійти від шоку то ли відійти від життя крутиться ця пісня уже пів життя...
Сни дарують надію палко пускають живі образця щоб незішла змене послідня глава...
Но поки ліпляться до купи ці тяжкі слуху слова і ще ледь тліє на небі моя зоря іще іде життя...