Вже веснонька торкає світ,
переступає крижаний поріг
і злежані замети у ліску,
поверхню сіру, льодову.
Дзвенить пташиними піснями
і озивається з дятлами,
і карканням ворон удалині,
і співом півнів у селі.
Лісок пташиною дзвенить,
маленьке горлечко тремтить,
пісні співає безупинно,
весна - така тепер причина.
Іще роздягнуті дерева,
та більшими бруньки стають,
хоч вітер крижаний хитає гілки,
але вони вже весну ждуть.
Продовження: http://www.proza.ru/2019/04/18/1134
3.03.2019.-16.04.2019.
Світлина автора.
Івано-Франківська область.