Попередня частина: http://www.proza.ru/2019/03/23/72
Благословилося вечориною,
попрощалося із дниною,
світить місяць ясний,
далекий і красний.
Креслить світло величальне
сотня гілок колисальних,
намалюють гілки в небі
взори чорні і химерні.
Заблищать вечірні вікна
наче зірочки привітно
і ще трохи мерехтять,
а хто стане засинать?
Засинати - діточкам,
а світити - зірочкам,
їм у хмарах заблищати,
накриватися і спати.
Продовження: http://www.proza.ru/2019/04/05/1815
20.02.2019.-29.03.2019.
Світлина Ігора Винниченка:
“Вечориною…”