ВОЛЬНЫЙ ПЕРЕВОД С УКРАИНСКОГО:
Татьяна Столяренко-Малярчук.
Випадкова зустріч серце стрепенула,
Хоч на цей дарунок я надій не мав,
А життєве літо швидко промайнуло,
Скоро вже морозом пригостить зима.
А ти не змінилась, зовсім не змінилась,
І краси твоєї старість не взяла,
Тільки павутиння, павутиння біле
В коси твої чорні доля заплела.
Я ходив по світу різними шляхами,
Щастя десь блукало, а до рук не йшло,
І роки злітали сірими пташками –
Бо тебе зі мною поруч не було
А ти не змінилась, зовсім не змінилась,
І краси твоєї старість не взяла,
Тільки павутиння, павутиння біле
В коси твої чорні доля заплела.
Ти пробач, що зрадив я колись кохання
І вважати рідним став чужий поріг,
Може сталась зустріч у житті остання
І пройти повз тебе я, пробач, не зміг.
А ти не змінилась, зовсім не змінилась,
І краси твоєї старість не взяла,
Тільки павутиння, павутиння біле
В коси твої чорні доля заплела.
************************************
Ты прошла чужая, и не оглянулась,
Этой нашей встречи я не ожидал.
Только чутко сердце болью встрепенулось,
Словно среди лета выпал крупный град.
На лице красивом не видны морщины,
Хоть немало в жизни ты пережила.
Только паутины, белой паутины
Осень в твои косы щедро заплела.
Я бродил по свету разными путями,
Жил своею жизнью трудною мужской.
Не нажил богатства честными трудами,
Оттого, что рядом не был я с тобой.
На лице красивом не видны морщины,
Хоть немало в жизни ты пережила.
Только паутины, белой паутины
Осень в твои косы щедро заплела.
Я ушёл бездумно из родного крова.
И считать родным стал я чужой порог.
Наша встреча вряд ли состоится снова.
Я тебя окликнул, я пройти не смог.
На лице красивом не видны морщины,
Хоть немало в жизни ты пережила.
Только паутины, белой паутины
Осень в твои косы щедро заплела.
21.02.2019