Попередня частина: http://www.proza.ru/2019/02/08/2174
Сердечний щем ураз тамує
пухнастий і колючий сніг,
дерева обгортає ніжно,
відмітить почуття поріг.
Наче застиглі хвилі вкрили
землю в лісах і за селом,
пуховою периною застигли,
а стовбур став сніговиком.
Гілки склепінь кущів укриті,
їх захищає новий сніг,
а світ навколо білий, чистий
і сповнений доріг.
Дороги ті ведуть у вічність,
у білу, та досяжну далечінь,
а якщо тіні враз з’явились,
то сонце зійде в височінь.
Дороги лісові і стежки,
і звірів лісових сліди,
тут буде щем, та не сердечний,
і простір сповнений краси.
Продовження: http://www.proza.ru/2019/02/24/1897
9.01.2019.-19.02.2019.
Світлина Ігора Винниченка:
“Дарує Він нам радість і щем сердечний…”