Трохи про пакети

Елена Тишина
        Поліетиленові пакети
   
        Це щось особливе.  Вони набирають різного мотлоху і починають свої змагання: хто довше за усіх протримається у дорозі і здолає найдовшу дистанцію.
         
        Вони обирають найрізноманітніші маршрути.  Залучають до змагань усі види міського та приміського транспорту, та понад усе їх приваблює залучати до роботи людей.  Ті, як найбільш зручний вид перевезення, здатні переносити поліетиленові пакети по будь-яких дорогах, тротуарах, грунтових стежках, стрибати по східцях та не зважати на калюжі.

        То ви не думайте, що ті змагання такі легкі. Перемогти дуже важко.  Сумки, торби, великі і малі лаштунки роблять ту конкуренцію жорстокою. А найбільш небезпечними є візочки, які люди звуть  "кравчучками".

        Часом, змаганці не витримують тяжкої ваги жорстокого тиску і кидають де прийдеться усе, що вдалося завантажити по дорозі, припиняючи угоду с партнерами стрімким розірванням зв'язуючої частини пакета.  Простіше кажучи, рвуть ручки, маючи по тому насолоду  дивитися, як захоплені зненацька люди намагаються зібрати скарб, аби зберегти хоча б що, а краще,  усе.
 
         Деякі, більш розумні поліетиленові пакети роблять тактичний маневр і ховаються у "кравчучку".  Це дає їм змогу вискочити зненацька перед усіма, і, збивши з пантелику і тих і других, вирвати перемогу й швидко дістатися додому.
 
         А  вже вдома можна, не кваплячись, поділитися з холодильником тим їстивним, що вдалося донести, і розповісти йому про пригоди,  потрохи прикрашаючи усе, що сталося на змаганні.

         І не має значення, чи повірить він усьому тому, чи ні...


*Фотография к рассказу взята с просторов интернета