Але в селах у веселих люди - невеселі.
Так. Прекрасні, чемні, милі.
Руки в силі, спина в милі.
Тут гарують, там гарують:
тчуть, копають, сіють, косять.
До нових висот підносять. Ні, не флот.
Тичино, цить!
Нині в моді - ВеВеПе.
От!
Мить одна всі ваші ери.
Літосфери, стратосфери
пермісяться і знов
потечуть у Вічність ріки:
Стікс, Дунай, Янцзи.
Знов свіженька буде рима: кров-любов-немов.
Але тут мене не буде.
Може знову буде Будда, може Кришна, може Рама.
Може дід Митро на пилорамі кілька кубів з дуба дасть.
Може карта гарна ляже саме в масть? Але в мене буде козир.
А тому мене не буде. Я нічого не забуду,
а мене забудуть всі.
Це не добре і не зле.
Ле-ле-ле. Лелека.
Всесвіт дуленьку згорнув.