Хочу розповісти про свій досвід повернення мого телефону.
У цьому місяці - 10-го числа - одна людина перевела на мою карточку для деякого Саші (пацієнта з 1-го поверху лікарні №3) 339 грн. А перед цим я 8-го числа отримав свою пенсію, і ще не витратив її. І ось, 11-го числа до мене у палату зайшла незнайома жінка похилого віку, і сказала, що Саша послав її до мене, щоби вона зняла з моєї карточки ті 300 грн готівкою для нього.
Хоча мені не сподобалася ідея, що я мушу якійсь сторонній людині, яку бачувперше, давати свою банківську карточку, я все ж вирішив піти назустріч, і дав. Але перед тим свою пенсію перевів на свою віртуальну карточку.
Але сталося непередбачуване: карточку у банкоматі зажувало. Вона повернулася до мене розстроєна. Я кажу їй: "Ось Вам мій телефон, дзвоніть тепер у банк, і вимагайте, щоби вони прийшли до мене, і зробили мені нову карточку".
Спершу вона розмовляла при мені, дзвонила у обидва банки (Ощад і Альфа, у чиєму банкоматі зажувало карточку), але у мою палату прибігла жінка з сусідньої палати і почаласкаржитися на порушення тиші у лікарні, бо через стінку усе чутно.
Довелося мені дати свій телефон цій літній жінці, щоби вона дзвонила з нього удома... І більше я ту жінку не бачив.
Я кілька днів почекав, а 16-го сказав про свою біду Оннелі.
Вона допомогла відновити номер мого Київстару, який був прив'язаний до банківського рахунку... А от втрачений телефон мені було жалко, бо я до нього уже морально звик. Хоча він і старенький: звичайна проста розкладачка Samsung C270. І, коли скаржився, то написав: "Мені навіть брелок жалко, бо я до нього теж звик".
Але робити нема чого, довелося листати каталоги у пошуках нової розкладачки. Але з тих, що були у наявності з числа популярних моделей - мені жодна на душу не лягла. Бо одні до болю нагадували по формі мій втрачений Самсунг, а інші були попросту гидотні або якісь чаморошні. Врешті-решт, звернув свою увагу на дорожчі моделі, і відібрав дві: "NOKIA 8110 4G YELLOW" та "Alcatel OneTouch 2051D White".
У листі до Оннелі 17-го числа я поділився роздумами:
"У Алкателю, окрім приємного дизайну та доступної ціни, більш нічого особливого з характеристик немає: за внутрішньою начинкою він рівно нічим не відрізняється від бюджетних телефонів у діапазоні 500-700 грн: він так само як і всі, працює у діапазоні 2G, - і до того ж, мене бентежить підозріливо маленька RAM: якщо вірити Розетці, то у нього усього лише 8 МБ (!) оперативки. Якщо це не опечатка, то я не уявляю, як він працює на такій маленькій оперативці: мабуть, висить безбожно на кожному повороті і при кожному натисканні кнопки... Я просто ніколи не мав справи з телефонами з такою оперативкою, тому не маю уявлення, як воно працювати з таким телефоном. Взагалі не розумію, для чого робити таку маленьку оперативку для телефона, ціна якого більше тисячі гривень?... Хіба тільки якщо у нього є можливість збільшити свою оперативку?... Та і батарея у нього якихось сраних 750 мАмпер... Тобто, це рівно стільки ж, скільки було у мого бюджетного Самсунга. Коротше говорячи, ціна на цей Алкатель відверто завищена. Але зате дизайн приємний. Це єдине, чим він мене приваблює. Більше рівно нічого привабливого у ньому я не знайшов: самі лише недоліки, які програють навіть найдешевшим моделям телефонів.... Хіба що ще наявність камери, але та без спалаху, і то і всього лише на 2 мегапікселя... Це що буде видно з такою камерою?... Хіба тільки силуети.
Коротше говорячи, у мене купа сумнівів щодо цього телефону, розвіяти які можна тільки власною практикою: узяти у руки та поклацати. Але... При роботі на частоті 2G, по-моєму, там немає про що говорити. Його якщо купувати - то тупо тільки як дзвонилку.
Тому я схиляюся у своєму виборі до наступної моделі: Нокіа 8110."
Але менше ніж через годину написав інші роздуми:
"Що хочу ще додати про Нокіа Банан.
Я переглянув відео-відгук одного чесного чоловіка - http://f.ua/nokia/8110-single-sim-yellow.html#видеообзор - і там той чоловік відверто розносить в пух і прах якості цієї моделі: коротше, знаходить купу недоліків, які відверто підкреслюють, що три тисячі гривень цей телефон явно не коштує, бо його красна ціна - щонайменше вполовину менше, - тим паче, що його камера так само не блище потужністю, бо там точно ті самі 2 мегапікселі, що і у Алкателя. Тобто, єдина його перевага перед іншими моделями - так це у наявності 4G (а також 3G та 2G: тобто, він працює одночасно у трьох діапазонах). Це єдина його очевидна перевага. Можливо, вона не варта того, я не знаю, - оскільки останні 8 років тримав у руках одну-єдину модель телефону: мій старенький Самсунг. І жодного уявлення не маю, які технології наділили сучасні телефони перевагами перед моїм Самсунгом.
Тому, щоби остаточно визначитися з вибором телефону (між Алкателем та Нокіа) - хочу попросити Вас, щоби Ви особисто потримали у руках і поклацали обидві відбрані мною моделі - тобто, цей жовтий слайдер Нокіа з Хорошого, та білу розкладачку Алкатель, з Розетки. І, поклавшись на свій власний розсуд, вибрали для мене телефон: чи той, чи цей. Бо мені отак всліпу тяжкувато вибрати остаточно, лишається лише уявляти у своїй голові.
Отож, прошу Вашої допомоги. Потримайте у руках обидві, і подумайте, яку би Ви вибрали для себе. Так, щоби користуватися нею наступні 8 років.
А я ще трохи поблукаю інтернетом, може ще щось цікаве накопаю..."
Ще через дві години написав:
"Я подумав-подумав зараз, і зрозумів: я виберу Алкатель. Чому я вибираю її? Бо, по-перше, 4G мені не горить, а от можливість розширювати пам'ять до 32 ГБ мені дуже навіть пригодиться, бо цей телефон мені наразі значно потрібніший у якості МР3, для вивчення фінської мови. А для інтернету мені і ноутбука поки що достатньо."
Коротше говорячи, дві розкладачки, які мені сподобалися дизайном, але не влаштовували начинкою та завищеною ціною, штовхнули мене продовжити пошуки, -
завдяки яким я 19-го числа вийшов на "SK KS", де надибав на цікаву модель, гібрид смартфона та часофона під назвою "Smart Watch i5s". І прийняв остаточне рішення, без вагань. Хоча, поспілкувавшись із продавцем, погодився замовити більш новішу модель цього ж самого виробника: "Smart Watch DM99".
А вранці 21-го числа я написав Оннелі лист:
"Ура! Маю добру новину! Щойно зайшла якась дівчинка, і принесла мій телефон, а також поїсти: трохи картопляного пюре на одноразовій тарілці, і котлета. Зараз сиджу і їм.
Але телефон пустий, без київстарівської сім-карти. Напевне, коли вона дзвонила кудись, то оператор повідомив їй, що ця сім-карта заблокована, тому вона її вийняла та викинула.
На щастя, на кришці телефону у мене скотчем була приклеєна лайфівська карточка, отож я вставив її, і зараз читаю смс-ки. Але думаю, що лайфівська сім-карта теж уже заблокувалася, бо з неї нічого не можна зробити, навіть власний номер визначити неможливо. Але то фігня, я за нею плакати не буду. Головне, що мій телефон повернувся.
Читаю смс-ки. Прийшло дві смс із Ощадбанку, де повідомили, що обидві мої карточки заблоковані банком: тобто і основна карточка, і віртуальна, оскільки віртуальна була прив'язана до основної... Ось саме задля таких випадків і треба мати ще один рахунок у якомусь іншому банку...
Прочитав і Вашу смс із погрозою: "Верни телефон и карточку тварь..." і т.д.. Всміхнувся. Моя ж Ви хоробра та відчайдушна. Цьомаю у лоба. Дякую Вам. До речі, ця смс не була прочитана, та бабця ніяких смс не читала, бо очевидно ще не навчилася це робити.
Ну ось, власне і всі новини на даний момент.
Поки писав лист, то з'їв і пюре і котлету."
Оннелі написала у відповідь:
"Доброго дня, Кар"ялонні.
Слава Богу, що Ви хоч трошки поїли.
Добре, що телефон повернувся до Вас. А хіба смс зберігається у телефоні, а не на сім-картці? Шкода що та бабка не вміє їх читати, я хотіла щоб вона всралася)
Так що тепер покупка нового часофону відкладається?"
Я відповів:
"Я вже теж над цим замислився. І зробив висновок: часофон все-таки купуємо. Якщо Тато так повернув події, то значить, по деякому часі часофон мені буде дійсно необхідний, щоби був невідлучно при мені. Тим паче, що дійсно, часофон має велику пам'ять, і також плеєр, а я хочу вивчити фінську мову. Вмикати заради аудіокурсів цілий ноутбук не має сенсу, оскільки у ноутбуці одразу з'являється мільон цікавіших справ. А так я зможу увімкнути аудіоплеєр, та поринути у світ звукового релаксу. Також мені треба буде навчитися володіти ним досконало, щоби вміти швидко увімкнути диктофон... І крім того, там є навіть інтернет, у який я зможу вийти у якомусь пожежному випадку на кшталт того розряду, коли у мене силою забирали ноутбук. Коротше говорячи, мені буде значно спокійніше і зручніше, якщо часофон у мене все-таки буде. У першу чергу у якості плеєра, всі інші функції на другому місці. Тому часофон купуємо. Питання лише, як розблокувати карточку."
* * *
Таким чином до мене повернувся мій улюблений старенький Самсунг, бачити який я був дуже радий, і радий був бачити також улюблений брелочок. До речі, брелочок унікальний, такий уже не купити, і власне, мені він дістався у подарунок, і думаю, що він узагалі не призначався для продажу, оскільки на ньому вирізаний логотип магазину "СОТА", який існував у Херсоні років 10 тому... Мабуть, і магазину такого зараз уже не існує. А брелочок на пам'ять мені залишився. На пам'ять про Херсон та Катюшу, яка мені цей брелок подарувала...
Не можу сказати, що дорожу цим брелочком тільки тому, що його подарувала Катюша, бо, по-перше, брелочок дійсно зручний: його дуже зручно защемлювати між пальцями, коли тримаю у руках розкладачку. А по-друге - дійсно, у мене про Катюшу лишилися тільки теплі спогади в цілому, оскільки вона дійсно була для мене подарунком від Бога... Тому цей брелочок мені був дорогим не тільки зручністю дизайну, а й приємними асоціаціями...
Тому можу сказати, що я не так зрадів поверненню телефону, як поверненню брелочку... Усього лише брелочку, який взагалі нічого не вартував у грошах, і який дістався мені безкоштовно, - на відміну від телефону, який я купив колись за 450 гривень у Хмельницькому. Але безкоштовний брелочок мені виявився дорожчим за телефон... І я був радий його знову побачити. Ось така історія.
Я вважаю цю історію відповіддю на мою молитву. Бо я хотів, щоби телефон повернувся. І він повернувся. Дякую, Тату.
23.11.2018, 21:03
Кар'ялонні