Наснився сьогодні мені сон, повний усіляких символів, які мушу потім розгадати. Але спершу мушу переповісти.
Сниться мені високий густий ліс, схожий як в Карелії, але знаходимося уві сні десь під Пітером, на південь від нього, - схоже, що у Вадьяланді. Пора року схоже що зима, бо бачу сніг на землі між деревами. І я бачу батраків-в'язнів, які працюють на лісоповалі, з ними поводяться як з рабами, вони працюють за безкоштовно. Їх багато у лісі, вони валять та валять цей ліс, працюють не підіймаючи голови догори, і сплавляють цей ліс кудись по річці униз на захід, а також вагонами залізною дорогою,теж на захід: я бачу залізну дорогу, яка йде прямою стрілою крізь ліс, від пагорба до пагорба, а всі ці пагорби круті, мов скелі, стирчать конусами угору, і все це поросло лісом.
Аж раптом чую - якась паніка. Батраки біжать на захід, рятуючись від чогось. Питаю: "Що сталося?" - і хтось із них показує на північний схід, у бік Пітера: виявляється, там поруч на якомусь острові зірвало кришку з вулкану, а кришка та по формі схожа на купол православного храму: ту кришку зірвало з вершини вулкану, і вона полетіла у бік цих батраків, і робиться щось страшне: виявляється, там землетрус на тому острові, і тобто почалася природня стихія, тому усі біжать геть, на захід, бо зараз почнуться масові людські жертви.
Я питаю: "Що то за острів, як зветься?" - "Корея!" - хтось мені відповідає. Я спішу у бік тієї Кореї, щоби подивитися зблизу, що там відбувається. Землетрусу не відчуваю, усе тихо і мирно, просто зірвало з вулкану кришку, і все.
Зі мною поруч друг увесь цей час. Я не бачу його обличчя, але бачу краєм ока, що це молодий парубок, худорлявий, стрункий, трошки нижчий за мене зростом, молодший за мене, і відчуваю, що страшенно мене любить. Ходить усюди за мною мовби як тінь, і ніби як наглядає, щоби зі мною не сталося нічого лихого. Тому на той острів під назвою Корея ми поспішили разом: полетіли повітрям через затоку від Пітера (насправді у тому місці знаходиться Валаам, і там немає ніяких вулканів).
Ми з ним прибуваємо на Корею, і дивимося, що там відбувається. Острів маленький, страшенно скелястий: просто суцільна скеля на скелі. На острові безлюдно: усі жителі Кореї втікли на материк.Тому на острові усе покинуте напризволяще. І ми з другом ходимо, і роздивляємося, що там є. І раптом знаходимо щось дивовижне, не бачене раніше світом: зверху схоже на звичайний горішок, і за розміром як великий волоський горіх, але це не горішок, а панцір якоїсь тваринки, і схоже що це дитинча якогось динозаврика, невідомого досі науці. Знаходимо з ним декілька таких зразків: деякі з них попечені, мертві, і їх можна вживати у їжу, вони смачні. Деякі попечені наполовину і наполовину навіть живі, а деякі живі повністю. Ми з другом дивуємося, що це за тваринка така, про чиє існування не підозрювали навіть жителі Кореї, бо цих дитинчат динозавриків викинуло назовні з жерла вулкану, і розсипало навкруги: вони там досі жили у тому жерлі, і тому звісно, що про них ніхто не знав. А ми ось, першими взнали.
На цьому я прокинувся.
Буду листати сонники.
06:06, 16.11.2018
Кар'ялонні
П.С. Я прочитав лише про значення землетрусу, і одразу зрозумів увесь сон. Власне, я і так би міг здогадатися, якби бодай трошки подумав, а не одразу продерши очі ліз у сонники.
Про землетрус пишуть, що це символ перемін, символ потрясінь. У моєму випадку потрясіння будуть приємними.
Коротше, увесь сон трактується наступним чином: лісоповал - це стан України, де найняті чиновники валять безропотних людей як ліс. Але землетрус - це Революція, яка страшенно наполохає їх усіх, хто досі діяв проти інтересів українського народу. Але людських жертв не буде, просто зірве кришку з вулкану людського терпіння. Кришка у вигляді куполу православного храму - до того, що на площу вийдуть саме християни, тобто люди, чиє християнське терпіння скінчилося.
Острів Корея на місці острову Валаам - це символ того, що переміни в країні відбудуться такої сили та значення, як і в Північній Кореї, але місце це намоляне як Валаам, і охороняється Богом, отож, усі переміни будуть на добро країні.
Мій друг, лице якого я не бачив - це звісно ж, мій Янгол-охоронець. А горіхи я мушу їсти і сирими, і печеними, і напівсирими. Тобто, це вже третій сон, де Тато натякає, що я мушу їсти горіхи, щоби вилікуватися від раку. А динозавриками ці горішки тому показані, що насправді горіхи усі віки були відомими як ліки від раку, але люди про це забули.
06:48