Мобілка на плечі
Би'сте знали, люде, шо я настіко старий, жи памітаю чєси, коли нормальні пацани ходили з касєтніком на плечі. Ішов си хлоп з таким ящиком, розміром з добру шуфляду, а звідтам децабели валят докола і всі кубіти зразу його. Але то ніц.
Зато теперка, я сі див'ю, така струя фист модна і серед жінок. Тіко мобільник замість радія. Кажен день кажен з нас то видит, нє?
Нинька йду хідником, сі див'ю, стоїт кубіта. Бльонд волосє до самої сраки. Джінси тоту її дупцю так ладнюсько обтєгнули, но і подерті акурат там, де тре. Обцаси на кільканайціть центиметрів. Всьо при ній, люде. Но і телєфон плечем тримає, двома руками в торбі шось шпортає і говоре, як з машинґвера. Видно, жи дорогу хоче перейти, а шию повернути не може, но бо мобілка вухо гріє. То вона всіми своїми кшталтами, рррраз - вправо, потім, рррраз і вліво. Стоїт такво та й сі круте тУда-сЮда. При тім в торбі руцями перебирає. Стаю поряд, чекаю закі машини проїдут та й си слухаю. За двайціть секунд, шо'м біля неї постояв, вияснилосі, шо Вася мусе іти в пізду і забути її на завше.
Потік авт сі зменшив, дівка прийняла децизію і пішла. Але ту нагло звідкись сі взєло "джеллі" і зачєло остро сигналити. Та підскакує, як попечена і з чорівних варґ зачинают сі сипати нецензурні букви, а з торби ключі. Вна сі нахиляє, би їх підняти і тутка над'їжєє "ланос" але вже згори, тиж бібікає, а з вікна вихиляєсі радісна паща шофера:
- Алллле фааайна дупа!
Дівчина повертає голову:
- Пішов в сраку, придурок,- і телєфон, котрий вона, ше секунду тому, так міцно тримала плечем, з брязкотом паде на асфальт, розпадаючись на атоми і акумулятор. Далі з сумочки по черзі висипаються тєні, шмінка*, ше шось, далі єден тампакс і два гандони вкупі.
То, люде, було клясично, як в Шекспіра. Два кермувальники і смачна срака. Єден пускає слюні і сигнале, другий вмикає аварійку і виходе з авта, би помочи дівчИні позбирати до купи таємничий зміст торебки. Вони мовчки збирают речі і по черзі кидають їх в середину. А коли доходе до презервативів, вочи їхні зустрічаються... Гнітюча пауза, повітрє напружуєсі, як перед штормом. Десь вгорі тріщит високовольтна лінія. Замовкає навит ланос. Між молодими обличчями проскакує потужний дуговий розряд. Стає видно, як в споднях пацана вимальовуєсі електрод, далі гремит весняний грім, зрештою, чутний лише їм обом.
- Куди вас підвезти?,- подумки запитують карі вочи хлопаки.
- З тобов, то хоч на край міста. Десь у ліс,- мовчки відповідають блакитні.
Пара раптово зривається з місця, дівчина заскакує на пасажирскє, хлоп б'є по коробці і на асфальті залишаються чорні сліди від колічок, забутий тампакс і здивовані обличчя роззяв по обидва боки дороги...
Будьте обережні, дотримуйтесь правил дорожнього руху, люде!
*шмінка - помада
*децизія - рішення