(Сценарій лялькової вистави)
Діючі особи: Коза Квітка
Коза Зірка
Автор
Бог (голос)
Заєць
Автор: Прийшла весна. Дві сусідки, дві кози Квітка та Зірка вийшли на
огород.
Кв. Доброго дня сусідко!
З. Доброго-доброго сусідонько!
Кв. А чого це ви, сусідко, голову до неба підняли, а очі заплющили?
Так і мух не порахуєте.
З. Мухи нехай собі літають. Вони тут ні до чого. Я до Господа
звертаюсь і прошу Його благословіння, бо городину збираюся
висаджувати.
Кв. А що ви будете висаджувати?
З. Те, що й завжди, - і огірочки, і капусту, й помідори та ще й
кабачки.
1
Кв. Я також це буду садити, але не розумію, до чого тут Господь?
Сонце світить всім однаково і дощик для всіх іде, а на зайців
свої гострі ріжки наставлю.
З. Ріжки я також маю, але у Господа значно більше сили, ніж у мене.
(тихенько наспівуючи, почали сусідки поратися в огороді).
Авт. Посадили сусідки розсаду, але тут на капусту гусінь напала.
Кв. Ах ти ж гидота повзуча! Я розсаду садила, поливала її, доглядала,
а ти, голото, знайшла собі безкоштовну їдальню! Ось я тебе
ріжками заколю, ніжками затопчу, хвостиком замету - тут тобі й
смерть!
Авт. Та де вже ріжкам проти такої дрібноти! Що не з’їла гусінь, те
Квіточка зотоптала ніжками - пропала капуста!
А що там у Зірочки?
З. Господи! На мою капусту напала гусінь, я не знаю, що мені
робити? Навчи, Господи!
Бог (голос) Постав шпаківню!
Автор: Поставила Зірочка шпаківню, а шпаки вибрали гусінь - до
самої найменшої.
Кв. Ти ба! У вас, сусідко, капуста як капуста, а на моїй грядці все
гусінь з’їла. От напасть! Ви, певно, якийсь секрет знаєте?
З. Звернулась до Господа і зробила те, що Він порадив - ось і ввесь
2
мій секрет.
Автор: Якось сусідки пили чай, розмовляли про те, про се, про надто
низькі ціни на базарі на молоко та сир, аж раптом піднялась
буря і заторохтів густий дощ з градом.
Кв. Сусідонько! Що це з вами? Чому це ви на коліна впали і щось
бурмочете, чи не захворіли часом?
З. (піднімаючись з колін) Я просила Господа, щоб зберіг
огородину від граду.
Кв. Невже твій Господь і таке вміє?
З. Давай поглянемо, дощ вже закінчився.
Кв. Все гаразд! Жоден помідорчик не впав і на огірочках листячко
ціле. Побіжу на свої грядки гляну.
Автор Пішли сусідки на огоридину Квіточки подивитись.
Кв. Ой лишенько! Мої помідорчики! (плаче) Всі на землі, неначе
сміття лежать. А вже ж такі були гарненькі виросли!
Огірочки! Де ж мої огірочки? Жодного кущику! Всі
пошматовані градом!
Ой біда, біда...
З. Не побивайтеся так, сусідонько! Я поділюся з вами й
капустою й іншою городиною, тільки віддам подяку
Господеві з першого врожаю.
3
Кв. Дякую за вашу доброту, Зірочко! (пауза) Дивіться! Дивіться!
Он заєць вашою капустою поласувати прибіг! Коліть його
ріжками, коліть крадія! Геть звідси! Геть, зайдо!
Зайчик: Та не крадій я, тітонько! Моя матінка захворіла й капусти
просить! То ж чи не дасте для неї хоч трішечки?
З. Звичайно ж дам! Візьми он ту - найкращу й неси матусі,
нехай одужує.
Зайчик Дякую! (бере капусту й біжить до матусі).
Кв. Отакої! Найкращу капустину зайцеві! Могли б якусь іншу
віддати, він би й маленькій радий був! Говорили, що перші
плоди Господу, а самі он що робите, як все це розуміти?
З. Так і розумійте. Нужденному допомагати треба, а Господу
дякувати за все!
Кв. Бачу могутній і добрий ваш Господь. Може й собі до Нього
молитися?! А що я втрачаю? (пауза, потім молиться)
Дякую Тобі, Боже, і за гусінь, що мою капусту з’їла, і за
град, що городину вибив, за добру сусідку, і за зайця,
якого сусідка капустою пригостила, бо все це ти дав мені в
науку.
КІНЕЦЬ
Червень 2012 Іванна Бєлушко.