Щойно відправив Інночці лист:
"Доброго ранку,Інночко!
Я вже прокинувся, у мене зараз рівно 4 години ранку.
Але прокинувся трохи раніше. Лежав собі, думав про Вас, насолоджувався теплом... І раптом мені згадалося дещо, важливе!
Це мене так схвилювало, що я аж підскочив.
Я раптом згадав про один свій щоденнийковий запис. Я знайшов його зараз, він був зроблений 9-го вересня. Я його просто процитую (без коментарів!).Точніше,не увесь запис,а лише той абзац. Цитую:
"Закохуватися треба саме зимою, я точно знаю. Бо тільки зимою кохання може бути справжнім. А весною то несправжнє... Весною - то гра гормонів, а не кохання. Тому весняне кохання я зневажаю.
Закохуватися треба тільки зимою...
А ще краще почати восени. Бажано у четвер.
У вересні цього року найближчий четвер буде 6-го числа. То рано ще. Наступний буде 13-го... От, з 13-го і можна. Хороше число. Смішне трохи. 1+3=4/2=2.
Наступний четвер буде 20-го. 2+0=2.
Потім 27-е. 2+7=9. Боже число.
Роблю Таткові замовлення на 27-е вересня. Хочу 27-го числа зустрітися очима зі своїм коханням."
Потім запис у щоденнику 1-го жовтня:
"26-го числа вдень Інночка делікатно спитала у мене, чи закохувався я у когось раніше...
А 27-го увечері я отримав довгого листа, в кінці якого була приписка: "Після нашої зустрічі я думаю про Вас майже весь час. Я розумію, що мені не можна переходити межу і втрачати здоровий глузд. Але здається, я у Вас закохалася."
Мої почуття стали взаємними."
* * *
День-в-день!... 27-го вересня, як я і замовляв.
Чи треба якось коментувати?...
05.10.2018, 04:07
Кар'ялонні"