Jakiv Kutowyj
Опублікував Яків Кутовий · 18 вересня о 12:41 ·
1. Окуляри
Студент, люде, така зволоч, шо любит, курва, смачно жерти, остро пити і жити висціґово, то значи зі швидкістю формули-оден. Но а гроший завше брак, тому вни вигадуют ріжні способи, би їх заробити.
В середині вісімдисєтих минулого сторіччя жив я в студенцкім гуртожитку.
Багато хто з вас, люде, в ті чєси казав котови: "вуйку!", або тєгав за собов бритванку* і казав на ню "бі-бі".
А ми жили фист як весело і тому срали ружами в корчах Ботанічного саду і веселкою сцяли з моста Патона.
В єднім покою зо мнов мешкав Сашко Ічь з-під Житомира та Ігарьок Дакота з Київщини. Вчилисі ми в єдній групі. Ічь був рокєром, панком і металістом нараз, а Дакота тиж був файний хлоп, опруч тих моментів, коли сі лікував від чісотки і мандавошок.
Но і якоїсь п'єтниці поїхали'змо в експедицію до него в село, яке сі загубило недалеко від Кийова, за Бородянков. Всьо там було на вищім рівни, бо стрічали ня, як Єлизавету II, котру запросили полювати на тигрів. Дорога була попрєтана, поскладане в копиці сіно, а селяни визбирали всіх комах і загнали по стайнях всю господарку.
Королівський намет, то значи сільській клюб, був обклеєний шпалерами, мав спіжарку* з тілівізором і, навит, виходок на оборі, з клясичнов діров, замість кльозетової мушлі.
Полювання тото виглєдало знаменито. З усіх довколишніх сіл рєзко сі зібрала понад сотня аборигенів на конєх і слонах... перепрошую, на мотоцикльох і тракторах.
Крізь ілюмінатори клюбу ми сі роздивлєли долину, яка викликала несамовиті враження. Провдива дика Дакота, як Ігарьок і обіцєв, курва! Салат з колгоспу та зародків бізнесу, заправлений майонезом в пейзаж перебудови.
Відразу відбулись таємні зібрання, де Ігарьок з соратниками розробили стратегічний плян повалення прем’єр-міністра з династії сусідного села. Операція з повернення трону вдалася того ж дня, бо Дакота претендента усунув чотким ударом в щелепу і двома шпіцаками в сраку.
А перед клюбом, люде, вже сі повідкривали імпровізовані міні-бари, а нарід звідтам зачєв витєгати смаколики ріжного змісту та міцности. На закуску подавали не якийсь там сраний плов з мнєса павича, а ексклюзивний квашений вогирок, шмат сала і хрусткий, ше теплий, хліб. Хітом, яснийґвінт, була бурачанка* відрами і дискотека, після котрої я успішно"вбив" свого першого "тигра" під час солом'яного сексу на бамбетлі* в комірці клубного сторожа.
Нарано, люде, було ми зле, як ніґди перед тим, бо явно відчувався брак досвіду. Натомість в Ігарька досвід був і тому він весело оприлюднив мені план подальших дій.
Згідно ранкового місцевого звичаю, пішли'змо до склепу, купили пива і поволи лєли го в себе. Розумів я мало, тому просто розглядав інтер'єр склепу. Ту мож було купити всьо. Поряд з кількою в томаті лежєли сподні. Далі флєжки з оцтом, горівков і навит шампанскім, прикрашені мештами сорок шестого розміру.
Раптом я помітив їх. Чорні плястікові окуляри, типу тих, шо носив Дейв Ґаан з "Депешмод", скромно лежєли на поличці з дикти* і коштували сраних півтори рублі. Я протверезів. В столиці таке шчістє мож було купити мінімум за двайціть п'єть деревляних і то тре було пошукати. При моїй стипендії в сорок.
Іно з цифрами можу сі помиляти, бо не є жадним математиком чи мєндєлєєвим.
Ми допили, я купив си пару і ми рвонули на Київ. Вздовж дороги вишикувались конє зи слонами, котрі по черзі салютували нам своїми хвостами та хоботами, а дівки махали нам бюстоношами, крадькома втираючи сльози неабиякого суму зи своїх облич.
В столиці була неділя, дискотека, а я в окулярах був центровим, шопіздєц, бо виглєдав'єм, немов молодий Зевс. Всі ня питали, де я такий дифіцит надибав і скіко то коштує.
На понеділок в мені визрів бізнес-плян. Хопивєм Ігарька і ми знову пошурували до него в село. Там, я, не вагаючись сказав продавщиці, би всі окуляри, які там були, закинула в пуделко* з-під господарського мила. Їх виявилось біля сто штук. Но то мусів'єм лишити Ігарька, в якости ґваранції мого повернення та завдаток в двайціть рублів. А сам знов погнав до Кийова пожичати ще сто трийціть.
Гроші я найшов миттєво. Ба навит більше, в мене з'явився покупець, шо погодивсі забрати всю партію по 15 рублів. І вже звідтам тарифов*, того ж дня, я був в селі, забрав товар та Ігарька, котрий вже встиг сі розігріти кількома сотками. Поспіхом поцьомав продавщицю і ми з Дакотою погнали з поворотом.
Підйом в понад тищу рублів на рівнім місци окрилив ня і змусив відчути всю реальну силу гроший. Сила ця, започаткована в ті дні, фист як сприяла подальшій континуації* моїх бізнесових пригод.
*бритванка - жилізна форма для випікання пляцків чи хліба
*бурачанка - смага з буряка
*бамбетель - лавка-ліжко з солом'яною набивкою
*спіжарка - комірка
"пуделко - ящик
*тарифа - таксі
*континуація - продовження