Щодо переваг сучасного украЇнського пекльного життя
(О преимуществах современной украинской адской жизни)
/на украинском языке/
Іван та Петро , два кУми,
Все життя грішили…
Після смерті на тім світі
В пеклі опинились.
Головний диявол каже :
“Годі вам грішити !
За гріхи вам покарання –
Лайно їсти-пити.
Але кожен має вибір:
(Хоч жили по – «свинськи»)
Один - в пекло закордонне,
Другий - в українське.
Є різниця поміж ними
І лише одна:
В нашім пеклі раз на тиждень
По відру лайна,
Ну, а в пеклі закордоннім -
Кухоль раз на день,
І роби собі що хочеш,
Хоч співай пісень!“
Скинулись куми «на пальцях»
(З чортом жарти кепські…)
Випало Івану в наше,
А Петру в німецьке.
Через рік зустрілись куми
Та й розповідають,
Як вони у різних пеклах
Кару відбувають…
Петро каже: “Я у німців
Ледь, розплющив очі,
Пішов, хильнув смердотини
Та й вільний до ночі.”
А Іван лише всміхнувся
Та, вкрутивши вуса,
Каже :”В нашім пеклі
Кари не боюся.
Тільки, Петре, не кажи
Ти про те нікому -
В нашім пеклі я живу
Як у себе вдома:
День за днем тиняєшся,
А тиждень минає –
То лайна не завезли,
То відер немає
Геть пішли на експорт дрова,
Нема чим палити,
Ніц нема смоли та газу
Тож, так можна жити
В казанах вода комфортна
Нібито в джакузі
Струмениться та стікає
Теплою по пузі
Ми вже встигли позабути
Слово «кип’яток»
Тож: мерщій до нас у пекло,
Куме, мій «браток»!