ПНП-2

Валентин Лученко
Оце йду я вчора по Лютеранській. А там недалеко від школи гурт невеличкий зібрався. Бачу ятка з кавунами. Підхожу ближче і очам своїм не вірю. Петро Олексійович кавуна вибирає. Простий такий. Все ті ж штани не прасовані, масна пляма від біляша, що він позавчора на Карадачах поставив. Так вправно кавуни вистукує, шукає найспілішого. Охорони не видно ніде. Народ отетеревів. Ні пари з вуст не виказує. Продавець вилупив очі, як теля на нові ворота. Ну я і питаю: "Петрляксєїч, а що це такі люди і без охорони?" А він мені каже: "Та шо тут ділов всього. Вискочив на кілька хвилин з Адміністрації. Ноги розімну та й кавуна захотілося." Тут народ посмілішав. Дойшло таки, що то справді Президент України, а не якийсь волоцюга на нього схожий. Обступили його поближче. Починають радити якого кавуна купити. Я його знову питаю: "Але ж класно, Ляксєїч, що Гройсман придумав з Херсону на баржі такі кавуни прибузувати. І ці шо нада?". А Петро Олексійович і кажу. "Та буде вам! Шо тий Вова без мене може!? То ж я йому таке доручення дав". Тут народ став дякувати нашого Президента. А він кажу знову "Люди, кавуни то пустяк! Он скоро Патріарх Варфоломій оголосить Томос нашому православію, от тоді і подякуєте. А зараз мушу вже бігти в Адміністрацію. Діла знаєте." Заплатив за кавуна, ще і здачі не схотів брати. І так прудко під гору пошпацірував, що ми тільки роти пороздявляли від здивування. Такий він, наш справді народний Президент.

#порошенко_народний_президент