Чвертка
Ми сиділи в барі і, як завше, пили свою пятничну чвертку. За сусідній столик присів хлоп. Налив си в кілішок з графіна і довго сі дивив в наш бік. Потім різко встав, взєв горівку і підійшов до нас:
- Хлопаки, мож з вами йобнути? Бо самому не лізе.
- Довай, але зачекай троха, тіко випили'змо.
Він мовчки сидів і чекав поки я докурю.
Потім налив нам своєї і сказав:
- Давайте вип'єм за сім'ю?
- Та най бде,- сказав я. Мені було глибоко в сраці, я тодий був ше нежонатий.
...Пітнайціт років на заробітках в Іспанії. Дружина тиж, але в Італії. Дві квартири купив, зремонтував. Кажному дітвакови, котрих змалку виховувала бабця, його мама. Померла вже штири роки як. Старшому синови - 18, закінчений алкоголік, зараз вчетверте лікуєсі. Молодший - сидить на малолєтці....
- Господи, я віддав би тобі все, шо'м заробив, би ти тіко вернув ми мою сім'ю!,- кричав він пошепки. І в його голосі, люде, відчувавсі такий біль, шо навит мені, абсолютному циніку, захтілосі прийняти якусь анестезію.
Ми сиділи до пізної ночи. Потім розійшлись і я про все це забув. Пройшли роки. А недавно стрів'єм го. Він сам ня спізнав, бо я маю дуже злу паміть на обличчя, особливо, якщо вони п'яні:
- Кубаааа! Дружееее!,- він хопив мене за руку і тряс її так, ніби перевіряв, чи вона правдива.
- Немає більше мого Василька! А Івасик знов сидит... І ше довго бде сидів,- знову кричав він так, що мені доводилось нахилятись до нього, би піймати його слова.
- Ніколи, курва, чуєш? Жеби'с ніґди не їхав на заробітки! А як вже конче тре їхати, то тіко всі разом! Чув???
Яків Кутовий кивнув. Хлоп пустив руку і присів на бордюр. Сльози капали з його вицвілих очий на розпечений асфальт, випаровувались і здіймались в небо. До того, кому були адресовані.