Мої маки
Збирала іх власноруч для тебе сама
Поставила у горнятко твоєї душі
Та поливала
Поливала
Поливала
День-ніч, ранок та захід
Собою
Собою упертою та все ще твоєю
Що виросло з них?!
Мої квіти ! Ой.. мої квіти
А в них той мій подих від танцю шаленого, що тільки на двох пам’ятаєш ?
Так-так, пам’ятаєш..
В тих квітах багато загублено щирих розмов
Маєтків душевних, що ми будували словами із мрій.
А маки червоні
А маки нестримні
«Любові ! Любові!» шепочуть кому!?
Тобі
Мені
Небу та вітру
Їй та йому
По скибці на віру
Кохання
Від маків
нестримних
червоних
гарячих ...